Очерки истории

[Вениамин Зорин]

Почему Зеленский не предупредил украинцев о нападении России.
Главное из расследования Washington Post


16 августа 2022, 22:49 GMT


Подпись к фото,
В интервью Washington Post Зеленский объяснил,
почему не рассказал населению о предупреждениях западной разведки


За несколько дней до того, как российские танки стремительно пересекли украинские границы и начали движение в сторону Киева, президент Владимир Зеленский советовал гражданам не волноваться и готовиться к "майским шашлыкам". Но к тому моменту западные СМИ уже почти полгода постоянно писали о "безумных планах" Кремля относительно вторжения в Украину.

Американская газета Washington Post опубликовала развернутое расследование (требуется подписка), в котором описано, как украинские власти получили информацию о подготовке российского нападения на Украину и как они на нее отреагировали. Журналисты издания поговорили более чем с 30 источниками из числа высокопоставленных официальных лиц США, Украины, Европы и НАТО, некоторые из них попросили не называть их имен.

Кроме того, Washington Post взяла интервью у самого президента Зеленского, который попытался объяснить, какими мотивами он руководствовался, когда решил до последнего момента не информировать население о приближении полномасштабной войны.

"Умная страна на это пойти бы не смогла"

По данным Washington Post, в октябре прошлого года в Белом доме состоялась срочная встреча американского президента Джо Байдена с руководителями разведки, военного командования и дипломатического сектора. Она была посвящена полученной от разведки информации о подготовке российского вторжения в Украину. Отчет разведслужб был составлен на основе недавно сделанных спутниковых снимков, перехваченных сообщений и разговоров с источниками.

Этой осенью в администрации Байдена прошло сразу несколько посвященных Украине совещаний. Собеседники издания отмечают, что некоторым присутствовавшим тогда в Белом доме было тяжело осознать масштаб амбиций российского лидера: они не верили, что "умная страна могла бы пойти на такое".



Подпись к фото,
Президент США получил первые данные о возможном вторжении в Украину еще в октябре 2021 года


Как пишет Washington Post со ссылкой на данные американской разведки, войска РФ рассчитывали на захват большей части Украины. В частности, двигаясь с территории Беларуси, они планировали за 3-4 дня окружить Киев. Российские спецподразделения должны были найти президента Зеленского, отстранить его от власти и установить в Украине дружественный Кремлю марионеточный режим.

Параллельно российские войска должны были двигаться с востока и пройти через центральную Украину до Днепра, а войска из Крыма заняли бы юго-восточное побережье. Эти военные действия, согласно планам Кремля, могли продолжаться несколько недель. После паузы для перегруппирования и перевооружения россияне должны были выступить на запад до условной линии, расположенной между Молдовой на юге и Беларусью на севере.

Свободной от российской оккупации должна была остаться только небольшая территория на западе Украины. Там, как сообщает Washington Post, по мнению Путина, живут "неисправимые неонацисты-русофобы".

Эти данные разведки США передали украинскому руководству, но в Киеве к ним отнеслись скептично, сказано в публикации. Министр иностранных дел Дмитрий Кулеба объяснял это тем, что Украина просила о подробностях, но их не предоставили.

12 января глава ЦРУ Уильям Бернс встретился в Киеве с президентом Зеленским и сообщил, что по данным разведки, Россия намерена нанести молниеносный удар по столице Украины и обезглавить центральную власть. США также допускали, что Россия сначала попытается высадить войска на аэродроме в Гостомеле, одном из киевских пригородов, а после этого начнет штурм Киева.

(Этот прогноз полностью сбылся: одной из первых операций российских войск, напавших на Украину, стала попытка захвата аэродрома в Гостомеле, где во время боев в числе прочего был уничтожен самый большой в мире самолет - украинский Ан-225 "Мрия".)

На тайной встрече в Белом доме Байден, как пишет Washington Post, решил, что российского президента Владимира Путина нужно либо сдерживать, либо ему противостоять - и что США не должны действовать самостоятельно.

По словам советника президента США по национальной безопасности Джейкоба Салливана, Джо Байден решил отправить посланника в Москву, чтобы предупредить Путина о последствиях в случае нападения на Украину.

Американский президент также приказал проинформировать о данных разведки союзников и убедить их в том, что противостоять РФ и помогать Украине нужно вместе.

"В стране был бы хаос"

В интервью Washington Post президент Зеленский признал, что получил информацию от США о российской угрозе. Он также вспомнил, что в январе встречался с главой ЦРУ Бернсом.



Подпись к фото,
Зеленский уверен, что его политика перед войной была правильной.
На фото - разрушенный после российских обстрелов Мариуполь


Но при этом Зеленский настаивает, что западные партнеры не давали подробностей о возможном нападении, а говорили о нем "общими словами".

"Я не готов рассказать обо всем, что тогда говорил Бернс, но его главные сигналы были об угрозе моей жизни. И это были не первые сигналы - они поступали отовсюду, от наших спецслужб, от иностранных коллег и так далее", - сказал президент американской газете.

Он объясняет, что не говорил об этой угрозе гражданам страны, чтобы не сеять хаос и не провоцировать экономические проблемы. Зеленский привел такие цифры: сейчас Украина теряет из-за войны 5-7 млрд долларов в месяц. Выдержать такую нагрузку во время зимы и отопительного сезона страна бы не смогла, уверен президент.

"Нельзя просто мне сказать: "Послушай, ты должен начать готовить людей сейчас и сказать им, что нужно откладывать деньги и запасаться едой". Если бы мы это сообщили - а этого хотели некоторые люди, которых я не буду называть, - тогда бы я терял 7 млрд долларов в месяц, начиная с октября прошлого года. И в тот момент, когда россияне действительно атаковали, они бы нас захватили за три дня, - сказал Зеленский. - Если мы посеем хаос среди людей перед вторжением, россияне нас сожрут".

Он считает свое решение правильным и настаивает, что оно помогло подготовиться к нападению. "И вот что произошло, когда началось вторжение - мы были настолько сильными, насколько могли быть", - считает президент Украины.

Глава государства настаивает, что благодарен США за помощь. Хотя и отмечает, что Украине требуются еще большие объемы вооружений от союзников, чтобы отразить российское вторжение.

"У меня нет никаких претензий до момента, когда кто-то начинает мне говорить: "Но мы же посылали тебе сигналы". До этого момента у меня нет претензий. Но когда кто-то утверждает, что они посылали нам какие-то сигналы, я им говорю: "Отправьте нам оружие", - сказал Зеленский в интервью. - Я был совершенно прав, и я в этом убежден даже сегодня".

[Вениамин Зорин]

Шлях до війни: США намагалися переконати союзників і Зеленського в ризику вторгнення

Президент Байден, Володимир Путін і Володимир Зеленський. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Олександр Земляніченко/AFP/Getty; Деметріус Фріман/The Washington Post; Енді Б’юкенен/AFP/Getty; iStock)Шейн Гарріс
,
Карен Де Янг
,
Ізабель Хуршудян
,
Ешлі Паркер
і
Ліз Слай




16 серпня о 7:39 год












Сонячного жовтневого ранку керівники вищої розвідки країни, військових і дипломатичних служб зібралися в Овальному кабінеті для термінової зустрічі з президентом Байденом. Вони прибули з високосекретними даними розвідки, складеними на основі нещодавно отриманих супутникових знімків, перехоплених комунікацій і людських джерел, які свідчать про військові плани президента Росії Володимира Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну.
Місяцями представники адміністрації Байдена насторожено спостерігали, як Путін скупчує десятки тисяч військ і вибудовує танки та ракети вздовж українських кордонів. Коли літо закінчувалося, Джейк Салліван, радник з національної безпеки, зосередився на зростанні обсягу розвідданих, пов’язаних з Росією та Україною. Він організував зустріч в Овальному кабінеті після того, як його власне мислення змінилося від невпевненості щодо намірів Росії до занепокоєння, що він надто скептично ставився до перспектив військових дій, до тривоги.

ДОРОГА ДО ВІЙНИ: прочитайте основні висновки


Ця сесія була однією з кількох зустрічей, які офіційні особи мали щодо України тієї осені — інколи збираючись меншими групами, — але була примітна представленою детальною розвідувальною картиною. Байден і віце-президент Гарріс зайняли свої місця в кріслах перед каміном, а держсекретар Ентоні Блінкен, міністр оборони Ллойд Остін і генерал Марк А. Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, приєдналися до керівників національної розвідки та ЦРУ. на диванах навколо журнального столика.
Отримавши завдання Саллівана скласти всеосяжний огляд намірів Росії, вони повідомили Байдену, що розвіддані про оперативні плани Путіна, додані до поточного розгортання сил уздовж кордону з Україною, показали, що всі частини готові для масованого нападу.
За словами офіційних осіб США, розвідувальне співтовариство США проникло в численні точки політичного керівництва Росії, шпигунського апарату та військових, від вищого керівництва до лінії фронту.

Історія продовжується під рекламою

Набагато радикальніші, ніж анексія Криму Москвою у 2014 році та розпалювання сепаратистського руху на сході України, військові плани Путіна передбачали захоплення більшої частини країни.
Використовуючи мапи на мольбертах перед столом Resolute, Міллі показував позиції російських військ і українську територію, яку вони мали намір завоювати. Це був надзвичайно зухвалий план, який міг створити пряму загрозу для східного флангу НАТО або навіть зруйнувати архітектуру безпеки Європи після Другої світової війни.
Поглинаючи брифінг, Байден, який вступив на посаду, обіцяючи уберегти країну від нових війн, був твердо налаштований, що Путіна потрібно або стримати, або протистояти йому, і що Сполучені Штати не повинні діяти поодинці. Проте НАТО було далеко не єдиним щодо того, як поводитися з Москвою, а довіра до США була слабкою. Після катастрофічної окупації Іраку, хаосу, який настав після виведення США з Афганістану , і чотирьох років, коли президент Дональд Трамп намагався підірвати альянс, було далеко не впевненим, що Байден зможе ефективно очолити відповідь Заходу на експансіоністську Росію.

Генерал Марк А. Міллі, голова Об'єднаного комітету начальників штабів. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Джабін Ботсфорд/The Washington Post; iStock)Україна була неспокійною колишньою радянською республікою з історією корупції, і відповідь США та їхніх союзників на попередню російську агресію там була невизначеною та розділеною. Коли прийде вторгнення, українцям знадобиться значна нова зброя, щоб захистити себе. Надто мало могло гарантувати перемогу Росії. Але занадто багато може спровокувати прямий конфлікт НАТО з ядерною Росією.
Ця розповідь, у деталях, про які раніше не повідомлялося, проливає нове світло на підйом у гору, щоб відновити довіру до США, спробу збалансувати секретність розвідки з необхідністю переконати інших у її правдивості, а також завдання визначити, як найпотужніший у світі військовий альянс буде допомогти недосконалій демократії на кордоні Росії протистояти нападу без жодного пострілу НАТО.
Перша в серії статей, у яких досліджується шлях до війни та військова кампанія в Україні, вона взята з глибоких інтерв’ю з більш ніж трьома десятками високопоставлених чиновників США, України, Європи та НАТО про глобальну кризу, яка ще не закінчилася бути визначеним. Деякі говорили на умовах анонімності, щоб обговорити чутливу розвідку та внутрішні обговорення.
У Кремлі не відповіли на неодноразові запити про коментарі.
Коли Міллі того жовтневого ранку складав розстановку сил, він та інші підсумували наміри Путіна. «Ми оцінюємо, що вони планують здійснити значну стратегічну атаку на Україну з кількох напрямків одночасно», — сказав Міллі президенту. «Їхня версія «шоку і страху». »

Історія продовжується під рекламою

За даними розвідки, росіяни наступатимуть з півночі, обабіч Києва. Одна сила рухатиметься на схід від столиці через українське місто Чернігів, а інша буде облягувати Київ із заходу, просуваючись на південь від Білорусі через природний проміжок між «зоною відчуження» на покинутій Чорнобильській АЕС і навколишніми болотами. Атака відбувалася взимку, щоб тверда земля зробила місцевість легкопрохідною для танків. Утворившись у кліщі навколо столиці, російські війська планували оволодіти Києвом за три-чотири дні. Спецназ, їхній спецназ, знайшов би і усунув президента Володимира Зеленського, убивши його, якщо необхідно, і встановив маріонетковий уряд, дружній до Кремля.
Окремо російські війська прийдуть зі сходу та пройдуть через центральну Україну до річки Дніпро, тоді як війська з Криму захоплять південно-східне узбережжя. Ці дії можуть тривати кілька тижнів, передбачали російські плани.
[ Карти вторгнення Росії в Україну ]
Зупинившись, щоб перегрупуватись і переозброїтися, вони наступним чином просунуться на захід, до лінії з півночі на південь, що тягнеться від Молдови до західної Білорусі, залишаючи на заході останню українську державу — територію, яка, за розрахунками Путіна, була населена непоправними неонацистськими русофобами.
Сполучені Штати отримали «надзвичайні подробиці» про секретні плани Кремля щодо війни, яку він продовжував заперечувати, як пізніше пояснила директор національної розвідки Авріл Хейнс. Вони включали не лише позиціонування військ, озброєння та оперативну стратегію, а й тонкі моменти, такі як «незвичайне та різке збільшення Путіним фінансування військових операцій на випадок непередбачених ситуацій і нарощування резервних сил, навіть якщо були інші нагальні потреби, такі як реагування на пандемію». недостатньо ресурсів", - сказала вона. Це не було просто вправою із залякування, на відміну від широкомасштабного російського розгортання у квітні, коли сили Путіна загрожували кордонам України, але ніколи не атакували.
Деяким у Білому домі було важко уявити масштаб амбіцій російського лідера .
«Здавалося, що це не те, на що зважилася б розумна країна», — пізніше сказав один учасник зустрічі про заплановану окупацію більшої частини країни площею 232 000 квадратних миль і майже 45 мільйонами людей. Частина України була глибоко антиросійською, що створювало привид повстання, навіть якщо Путін повалить уряд у Києві. І все ж розвідка показала, що все більше і більше військ прибували і розташовувалися для повної кампанії. У російських таборах зберігалися боєприпаси, продовольство та найважливіші припаси.
Байден тиснув на своїх радників. Невже вони справді думали, що цього разу Путін може завдати удару?

Історія продовжується під рекламою

Оголошення

Так, вони підтвердили. Це реально. Хоча адміністрація публічно наполягала протягом наступних кількох місяців, що не вірила, що Путін прийняв остаточне рішення, єдине, що його команда не могла сказати президенту, що осінній день – це саме той час, коли російський президент натисне на курок.
Директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс, який працював послом США в Москві та мав найпряміші контакти з Путіним з усіх в адміністрації Байдена, описав російського лідера іншим як зацикленого на Україні. Контроль над країною був синонімом путінської концепції російської ідентичності та влади. Точність планування війни в поєднанні з переконанням Путіна в тому, що Україна повинна бути знову поглинена батьківщиною, не залишили в нього жодних сумнівів у тому, що Путін був готовий до вторгнення.
«Я вважав, що він досить серйозний», — сказав Бернс через кілька місяців, згадуючи брифінг.
II






Розвідка підкреслила перспективність власних слів Путіна. За три місяці до цього, у липні, він опублікував есе на 7000 слів « Про історичну єдність між росіянами та українцями », насичене образами та сумнівними твердженнями. Росіяни та українці, стверджував він, були «одним народом» — ідея, яка бере свій початок у твердженнях Путіна про «кровні зв’язки», — і Москву «пограбували» її власну територію хитромудрий Захід.
"Я впевнений, що справжній суверенітет України можливий лише в партнерстві з Росією", - написав Путін.
Лише за кілька тижнів до появи есе Байден і Путін провели 16 червня саміт , який обидва оголосили «конструктивним». На той момент Україна викликала занепокоєння, але чиновники Білого дому вважали, що з нею можна впоратися. Коли делегація Білого дому залишала зустріч, що проходила в Женеві, старший помічник Байдена пізніше згадував: «Ми не сіли в літак і не повернулися додому і не думали, що світ був на порозі великої війни в Європі».
Але подальша публікація Путіна «дуже привернула нашу увагу», — сказав пізніше Салліван. «Ми почали дивитися на те, що тут відбувається, яка його кінцева гра? Як сильно він збирається тиснути?» В якості запобіжного заходу 27 серпня Байден дозволив вилучити із запасів США 60 мільйонів доларів переважно оборонного озброєння та відправити в Україну.
Наприкінці літа, збираючи воєдино дані розвідки з кордону та з Москви, аналітики, які присвятили свою кар’єру дослідженню Путіна, дедалі більше переконувалися, що російський лідер — сам колишній офіцер розвідки — бачить, що вікно можливостей закривається. Українці вже двічі повставали, вимагаючи демократичного майбутнього, вільного від корупції та втручання Москви, під час Помаранчевої революції 2004-2005 років і протестів на Майдані 2013-2014 років, які передували анексії Криму Росією.

Путін і Байден у Женеві в червні 2021 року. (Emily Sabens/The Washington Post; Brendan Smialowski/AFP/Getty; iStock)Не будучи членом НАТО чи Європейського Союзу, Україна тепер неухильно рухалася до західної політичної, економічної та культурної орбіти. Цей дрейф підживив ширше обурення Путіна через втрату Росією імперії.
У похмурій актуарній оцінці аналітики дійшли висновку, що Путін, якому мало виповнитися 69 років, розумів, що йому не вистачає часу, щоб закріпити свою спадщину як одного з великих лідерів Росії — того, хто відновив перевагу Росії на євразійському континенті.
Аналітики сказали, що Путін підрахував, що будь-яка відповідь Заходу на спробу повернути Україну силою викличе велике обурення, але обмежене фактичним покаранням. За їх словами, російський лідер вважав, що адміністрація Байдена була покарана принизливим виведенням США з Афганістану та хотіла уникнути нових війн. Сполучені Штати та Європа все ще борються з пандемією коронавірусу. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, де-факто європейський лідер, залишила свій пост і передала владу неперевіреному наступнику. Президент Франції Еммануель Макрон зіткнувся з боротьбою за переобрання проти відроджуваного правого крила, а Британія страждала від економічного спаду після Brexit. Великі частини континенту залежали від російської нафти та природного газу, які, як вважав Путін, він міг би використати як клин, щоб розколоти західний альянс.

Історія продовжується під рекламою

На жовтневому брифінгу у Байдена були представлені нові розвідувальні дані та аналіз , у якого «загалом було дві реакції», – сказав Салліван. По-перше, щоб спробувати стримати Путіна, їм «потрібно було відправити когось до Москви, щоб поговорити з росіянами на високому рівні і сказати їм: «Якщо ви це зробите, такими будуть наслідки». »
По-друге, їм потрібно було поінформувати союзників про розвідку США та залучити їх до того, що, на думку адміністрації, має бути єдиною та суворою позицією загрозливих санкцій проти Росії, зміцнення та розширення оборони НАТО та допомоги Україні.
Бернса відправили до Москви, а Хейнса — до штаб-квартири НАТО в Брюсселі.
Кілька місяців потому Міллі все ще носив у своєму портфелі листівки з записками про інтереси та стратегічні цілі США, які обговорювалися на жовтневому брифінгу. Він міг декламувати їх на голову.
Проблема: «Як підтримати та забезпечити дотримання заснованого на правилах міжнародного порядку» проти країни з надзвичайним ядерним потенціалом, «не вступаючи в Третю світову війну?»
№ 1: «Не мати кінетичного конфлікту між армією США та НАТО з Росією». № 2: «Стримати війну в межах географічних кордонів України». № 3: «Зміцнювати та підтримувати єдність НАТО». № 4: «Розширте Україну та дайте їй засоби для боротьби».
Радники Байдена були впевнені, що Україна дасть бій. Сполучені Штати, Великобританія та інші члени НАТО витратили роки на навчання та оснащення українських військових, які були більш професійними та краще організованими, ніж до нападу Росії на Крим і східний регіон Донбасу сім років тому. Але навчання було зосереджено майже так само на тому, як створити внутрішній опір після російської окупації, так і на тому, як запобігти цьому. Зброя, яку вони постачали, була переважно малокаліберною та оборонною, щоб її не сприймали як провокацію Заходу.
[ Розбивка мільярдів доларів військової допомоги США Україні ]
Адміністрація також мала серйозні занепокоєння щодо молодого президента України, колишнього телевізійного коміка, який прийшов на посаду завдяки величезній хвилі народної підтримки та бажання фундаментальних змін , але втратив суспільний авторитет частково через те, що не виконав обіцянки мир з Росією. 44-річний Зеленський не здавався рівним безжальному Путіну.
Математика була не на користь України. Росія мала більше військ, більше танків, більше артилерії, більше винищувачів і керованих ракет і продемонструвала в попередніх конфліктах свою готовність підкорити своїх слабших супротивників, не зважаючи на втрати цивільних.
Можливо, Київ впаде не так швидко, як очікували росіяни, підсумували американці, але він впаде.т.

[Kifa]

Почему Зеленский не предупредил украинцев о нападении России.
Главное из расследования Washington Post


16 августа 2022, 22:49 GMT


"Отправьте нам оружие", - сказал Зеленский в интервью. - Я был совершенно прав, и я в этом убежден даже сегодня".

Иезекииль‎ 33:‎6 Если же страж видел идущий меч и не затрубил в трубу, и народ не был предостережен, - то, когда придет меч и отнимет у кого из них жизнь, сей схвачен будет за грех свой, но кровь его взыщу от руки стража.

[Вениамин Зорин]

Шлях до війни:

США намагалися переконати союзників і Зеленського в ризику вторгнення



(переклад на українську здійснено Гуглом)

Шейн Гарріс
,
Карен Де Янг
,
Ізабель Хуршудян
,
Ешлі Паркер
і
Ліз Слай



16 серпня о 7:39 год


Сонячного жовтневого ранку керівники вищої розвідки країни, військових і дипломатичних служб зібралися в Овальному кабінеті для термінової зустрічі з президентом Байденом. Вони прибули з високосекретними даними розвідки, складеними на основі нещодавно отриманих супутникових знімків, перехоплених комунікацій і людських джерел, які свідчать про військові плани президента Росії Володимира Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну.
Місяцями представники адміністрації Байдена насторожено спостерігали, як Путін скупчує десятки тисяч військ і вибудовує танки та ракети вздовж українських кордонів. Коли літо закінчувалося, Джейк Салліван, радник з національної безпеки, зосередився на зростанні обсягу розвідданих, пов’язаних з Росією та Україною. Він організував зустріч в Овальному кабінеті після того, як його власне мислення змінилося від невпевненості щодо намірів Росії до занепокоєння, що він надто скептично ставився до перспектив військових дій, до тривоги.


ДОРОГА ДО ВІЙНИ: прочитайте основні висновки


Ця сесія була однією з кількох зустрічей, які офіційні особи мали щодо України тієї осені — інколи збираючись меншими групами, — але була примітна представленою детальною розвідувальною картиною. Байден і віце-президент Гарріс зайняли свої місця в кріслах перед каміном, а держсекретар Ентоні Блінкен, міністр оборони Ллойд Остін і генерал Марк А. Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, приєдналися до керівників національної розвідки та ЦРУ. на диванах навколо журнального столика.
Отримавши завдання Саллівана скласти всеосяжний огляд намірів Росії, вони повідомили Байдену, що розвіддані про оперативні плани Путіна, додані до поточного розгортання сил уздовж кордону з Україною, показали, що всі частини готові для масованого нападу.
За словами офіційних осіб США, розвідувальне співтовариство США проникло в численні точки політичного керівництва Росії, шпигунського апарату та військових, від вищого керівництва до лінії фронту.

Набагато радикальніші, ніж анексія Криму Москвою у 2014 році та розпалювання сепаратистського руху на сході України, військові плани Путіна передбачали захоплення більшої частини країни.
Використовуючи мапи на мольбертах перед столом Resolute, Міллі показував позиції російських військ і українську територію, яку вони мали намір завоювати. Це був надзвичайно зухвалий план, який міг створити пряму загрозу для східного флангу НАТО або навіть зруйнувати архітектуру безпеки Європи після Другої світової війни.
Поглинаючи брифінг, Байден, який вступив на посаду, обіцяючи уберегти країну від нових війн, був твердо налаштований, що Путіна потрібно або стримати, або протистояти йому, і що Сполучені Штати не повинні діяти поодинці. Проте НАТО було далеко не єдиним щодо того, як поводитися з Москвою, а довіра до США була слабкою. Після катастрофічної окупації Іраку, хаосу, який настав після виведення США з Афганістану , і чотирьох років, коли президент Дональд Трамп намагався підірвати альянс, було далеко не впевненим, що Байден зможе ефективно очолити відповідь Заходу на експансіоністську Росію.

Генерал Марк А. Міллі, голова Об'єднаного комітету начальників штабів. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Джабін Ботсфорд/The Washington Post; iStock)Україна була неспокійною колишньою радянською республікою з історією корупції, і відповідь США та їхніх союзників на попередню російську агресію там була невизначеною та розділеною. Коли прийде вторгнення, українцям знадобиться значна нова зброя, щоб захистити себе. Надто мало могло гарантувати перемогу Росії. Але занадто багато може спровокувати прямий конфлікт НАТО з ядерною Росією.
Ця розповідь, у деталях, про які раніше не повідомлялося, проливає нове світло на підйом у гору, щоб відновити довіру до США, спробу збалансувати секретність розвідки з необхідністю переконати інших у її правдивості, а також завдання визначити, як найпотужніший у світі військовий альянс буде допомогти недосконалій демократії на кордоні Росії протистояти нападу без жодного пострілу НАТО.
Перша в серії статей, у яких досліджується шлях до війни та військова кампанія в Україні, вона взята з глибоких інтерв’ю з більш ніж трьома десятками високопоставлених чиновників США, України, Європи та НАТО про глобальну кризу, яка ще не закінчилася бути визначеним. Деякі говорили на умовах анонімності, щоб обговорити чутливу розвідку та внутрішні обговорення.
У Кремлі не відповіли на неодноразові запити про коментарі.
Коли Міллі того жовтневого ранку складав розстановку сил, він та інші підсумували наміри Путіна. «Ми оцінюємо, що вони планують здійснити значну стратегічну атаку на Україну з кількох напрямків одночасно», — сказав Міллі президенту. «Їхня версія «шоку і страху». »

За даними розвідки, росіяни наступатимуть з півночі, обабіч Києва. Одна сила рухатиметься на схід від столиці через українське місто Чернігів, а інша буде облягувати Київ із заходу, просуваючись на південь від Білорусі через природний проміжок між «зоною відчуження» на покинутій Чорнобильській АЕС і навколишніми болотами. Атака відбувалася взимку, щоб тверда земля зробила місцевість легкопрохідною для танків. Утворившись у кліщі навколо столиці, російські війська планували оволодіти Києвом за три-чотири дні. Спецназ, їхній спецназ, знайшов би і усунув президента Володимира Зеленського, убивши його, якщо необхідно, і встановив маріонетковий уряд, дружній до Кремля.
Окремо російські війська прийдуть зі сходу та пройдуть через центральну Україну до річки Дніпро, тоді як війська з Криму захоплять південно-східне узбережжя. Ці дії можуть тривати кілька тижнів, передбачали російські плани.


[ Карти вторгнення Росії в Україну ]


Зупинившись, щоб перегрупуватись і переозброїтися, вони наступним чином просунуться на захід, до лінії з півночі на південь, що тягнеться від Молдови до західної Білорусі, залишаючи на заході останню українську державу — територію, яка, за розрахунками Путіна, була населена непоправними неонацистськими русофобами.
Сполучені Штати отримали «надзвичайні подробиці» про секретні плани Кремля щодо війни, яку він продовжував заперечувати, як пізніше пояснила директор національної розвідки Авріл Хейнс. Вони включали не лише позиціонування військ, озброєння та оперативну стратегію, а й тонкі моменти, такі як «незвичайне та різке збільшення Путіним фінансування військових операцій на випадок непередбачених ситуацій і нарощування резервних сил, навіть якщо були інші нагальні потреби, такі як реагування на пандемію». недостатньо ресурсів", - сказала вона. Це не було просто вправою із залякування, на відміну від широкомасштабного російського розгортання у квітні, коли сили Путіна загрожували кордонам України, але ніколи не атакували.
Деяким у Білому домі було важко уявити масштаб амбіцій російського лідера .
«Здавалося, що це не те, на що зважилася б розумна країна», — пізніше сказав один учасник зустрічі про заплановану окупацію більшої частини країни площею 232 000 квадратних миль і майже 45 мільйонами людей. Частина України була глибоко антиросійською, що створювало привид повстання, навіть якщо Путін повалить уряд у Києві. І все ж розвідка показала, що все більше і більше військ прибували і розташовувалися для повної кампанії. У російських таборах зберігалися боєприпаси, продовольство та найважливіші припаси.
Байден тиснув на своїх радників. Невже вони справді думали, що цього разу Путін може завдати удару?

Так, вони підтвердили. Це реально. Хоча адміністрація публічно наполягала протягом наступних кількох місяців, що не вірила, що Путін прийняв остаточне рішення, єдине, що його команда не могла сказати президенту, що осінній день – це саме той час, коли російський президент натисне на курок.
Директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс, який працював послом США в Москві та мав найпряміші контакти з Путіним з усіх в адміністрації Байдена, описав російського лідера іншим як зацикленого на Україні. Контроль над країною був синонімом путінської концепції російської ідентичності та влади. Точність планування війни в поєднанні з переконанням Путіна в тому, що Україна повинна бути знову поглинена батьківщиною, не залишили в нього жодних сумнівів у тому, що Путін був готовий до вторгнення.
«Я вважав, що він досить серйозний», — сказав Бернс через кілька місяців, згадуючи брифінг.


II


Розвідка підкреслила перспективність власних слів Путіна. За три місяці до цього, у липні, він опублікував есе на 7000 слів « Про історичну єдність між росіянами та українцями », насичене образами та сумнівними твердженнями. Росіяни та українці, стверджував він, були «одним народом» — ідея, яка бере свій початок у твердженнях Путіна про «кровні зв’язки», — і Москву «пограбували» її власну територію хитромудрий Захід.
"Я впевнений, що справжній суверенітет України можливий лише в партнерстві з Росією", - написав Путін.
Лише за кілька тижнів до появи есе Байден і Путін провели 16 червня саміт , який обидва оголосили «конструктивним». На той момент Україна викликала занепокоєння, але чиновники Білого дому вважали, що з нею можна впоратися. Коли делегація Білого дому залишала зустріч, що проходила в Женеві, старший помічник Байдена пізніше згадував: «Ми не сіли в літак і не повернулися додому і не думали, що світ був на порозі великої війни в Європі».
Але подальша публікація Путіна «дуже привернула нашу увагу», — сказав пізніше Салліван. «Ми почали дивитися на те, що тут відбувається, яка його кінцева гра? Як сильно він збирається тиснути?» В якості запобіжного заходу 27 серпня Байден дозволив вилучити із запасів США 60 мільйонів доларів переважно оборонного озброєння та відправити в Україну.
Наприкінці літа, збираючи воєдино дані розвідки з кордону та з Москви, аналітики, які присвятили свою кар’єру дослідженню Путіна, дедалі більше переконувалися, що російський лідер — сам колишній офіцер розвідки — бачить, що вікно можливостей закривається. Українці вже двічі повставали, вимагаючи демократичного майбутнього, вільного від корупції та втручання Москви, під час Помаранчевої революції 2004-2005 років і протестів на Майдані 2013-2014 років, які передували анексії Криму Росією.

Не будучи членом НАТО чи Європейського Союзу, Україна тепер неухильно рухалася до західної політичної, економічної та культурної орбіти. Цей дрейф підживив ширше обурення Путіна через втрату Росією імперії.
У похмурій актуарній оцінці аналітики дійшли висновку, що Путін, якому мало виповнитися 69 років, розумів, що йому не вистачає часу, щоб закріпити свою спадщину як одного з великих лідерів Росії — того, хто відновив перевагу Росії на євразійському континенті.
Аналітики сказали, що Путін підрахував, що будь-яка відповідь Заходу на спробу повернути Україну силою викличе велике обурення, але обмежене фактичним покаранням. За їх словами, російський лідер вважав, що адміністрація Байдена була покарана принизливим виведенням США з Афганістану та хотіла уникнути нових війн. Сполучені Штати та Європа все ще борються з пандемією коронавірусу. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, де-факто європейський лідер, залишила свій пост і передала владу неперевіреному наступнику. Президент Франції Еммануель Макрон зіткнувся з боротьбою за переобрання проти відроджуваного правого крила, а Британія страждала від економічного спаду після Brexit. Великі частини континенту залежали від російської нафти та природного газу, які, як вважав Путін, він міг би використати як клин, щоб розколоти західний альянс.

На жовтневому брифінгу у Байдена були представлені нові розвідувальні дані та аналіз , у якого «загалом було дві реакції», – сказав Салліван. По-перше, щоб спробувати стримати Путіна, їм «потрібно було відправити когось до Москви, щоб поговорити з росіянами на високому рівні і сказати їм: «Якщо ви це зробите, такими будуть наслідки». »
По-друге, їм потрібно було поінформувати союзників про розвідку США та залучити їх до того, що, на думку адміністрації, має бути єдиною та суворою позицією загрозливих санкцій проти Росії, зміцнення та розширення оборони НАТО та допомоги Україні.
Бернса відправили до Москви, а Хейнса — до штаб-квартири НАТО в Брюсселі.
Кілька місяців потому Міллі все ще носив у своєму портфелі листівки з записками про інтереси та стратегічні цілі США, які обговорювалися на жовтневому брифінгу. Він міг декламувати їх на голову.
Проблема: «Як підтримати та забезпечити дотримання заснованого на правилах міжнародного порядку» проти країни з надзвичайним ядерним потенціалом, «не вступаючи в Третю світову війну?»
№ 1: «Не мати кінетичного конфлікту між армією США та НАТО з Росією». № 2: «Стримати війну в межах географічних кордонів України». № 3: «Зміцнювати та підтримувати єдність НАТО». № 4: «Розширте Україну та дайте їй засоби для боротьби».
Радники Байдена були впевнені, що Україна дасть бій. Сполучені Штати, Великобританія та інші члени НАТО витратили роки на навчання та оснащення українських військових, які були більш професійними та краще організованими, ніж до нападу Росії на Крим і східний регіон Донбасу сім років тому. Але навчання було зосереджено майже так само на тому, як створити внутрішній опір після російської окупації, так і на тому, як запобігти цьому. Зброя, яку вони постачали, була переважно малокаліберною та оборонною, щоб її не сприймали як провокацію Заходу.


[ Розбивка мільярдів доларів військової допомоги США Україні ]


Адміністрація також мала серйозні занепокоєння щодо молодого президента України, колишнього телевізійного коміка, який прийшов на посаду завдяки величезній хвилі народної підтримки та бажання фундаментальних змін , але втратив суспільний авторитет частково через те, що не виконав обіцянки мир з Росією. 44-річний Зеленський не здавався рівним безжальному Путіну.
Математика була не на користь України. Росія мала більше військ, більше танків, більше артилерії, більше винищувачів і керованих ракет і продемонструвала в попередніх конфліктах свою готовність підкорити своїх слабших супротивників, не зважаючи на втрати цивільних.
Можливо, Київ впаде не так швидко, як очікували росіяни, підсумували американці, але він впаде.


(далі буде)

[Вениамин Зорин]

(продовження)


III


2 листопада Бернса супроводили в кремлівський офіс радника Путіна з питань зовнішньої політики і колишнього посла в США Юрія Ушакова. Бос Ушакова був на іншому кінці телефонної лінії і спілкувався з Бернсом із курортного міста Сочі, куди він переїхав під час чергової хвилі зараження коронавірусом у Москві.
Російський лідер продекламував свої звичні скарги на розширення НАТО, загрозу безпеці Росії та нелегітимне керівництво в Україні.
«Він дуже зневажливо ставився до президента Зеленського як до політичного лідера», — нагадав Бернс.
Потренувавшись слухати тиради Путіна за роки перебування в Москві, Бернс доніс власне переконливе повідомлення: Сполучені Штати знають, що ви задумали, і якщо ви вторгнетеся в Україну, то заплатите величезну ціну. Він сказав, що залишає листа від Байдена, в якому підтверджується каральні наслідки будь-якого нападу Росії на Україну.

Директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Джабін Ботсфорд/The Washington Post; iStock)Путін «був дуже об’єктивним», – сказав Бернс. Він не заперечував інформацію розвідки, яка вказувала на російське вторгнення в Україну.
Директор ЦРУ також зустрівся з іншим радником Путіна, Миколою Патрушевим, колишнім офіцером КДБ з рідного міста Путіна Санкт-Петербурга, який керував Радою безпеки Росії.
Патрушев думав, що Бернс прилетів до Москви, щоб обговорити наступну зустріч Путіна і Байдена, і був здивований, що глава ЦРУ приїхав із попередженням щодо України.

[ Людина, яка має вухо Путіна — і може захотіти його роботу ]

Він майже точно повторив нарікання Путіна на історію та НАТО в його дискусіях з Бернсом. Здавалося, що місця для значущої взаємодії не було, і це змусило директора ЦРУ задуматися, чи Путін і його тісне коло помічників сформували власну ехокамеру. Путін не прийняв незворотного рішення розпочати війну, але його погляди на Україну затверділи, його апетит до ризику зріс, і російський лідер вірив, що його момент скоро мине.
«Рівень мого занепокоєння зріс, а не знизився», — доповів Байдену голова розвідки.


IV


Коли Бернс розмовляв з Путіним, Блінкен сидів із Зеленським у Глазго, Шотландія, на полях міжнародного саміту з питань зміни клімату. Він виклав картину розвідки та описав російський шторм, який прямує на Україну.
«Ми були лише двоє, за два фути один від одного», — згадував Блінкен. Це була «важка розмова».
Блінкен раніше зустрічався з українським президентом і думав, що знає його достатньо добре, щоб поговорити відверто, хоча здавалося сюрреалістичним «сказати комусь, що ти віриш, що їхня країна зазнає вторгнення».
Він вважав Зеленського «серйозним, свідомим, стоїчним», поєднанням віри та недовіри. Він сказав, що поінформує свої старші команди. Але українці «бачили кілька російських фінтів у минулому», знав Блінкен, і Зеленський явно переживав про економічний колапс, якщо його країна запанікує.
Презентація Блінкена та скептицизм Зеленського задали шаблон, який повторюватиметься як приватно, так і публічно протягом наступних кількох місяців. Українці не могли дозволити собі повністю відмовлятися від розвідки США. Але з їхньої точки зору інформація була спекулятивною.

Але Зеленський опирався закликам перемістити свій уряд і був категоричним, що не панікує громадськість. На цьому шляху, подумав він, лежала поразка.
«Ви не можете мені просто сказати: «Слухай, ти повинен зараз почати готувати людей і сказати їм, що їм потрібно відкласти гроші, їм потрібно запастися їжею», – нагадав Зеленський. «Якби ми це повідомили — а цього хотіли деякі люди, яких я не буду називати, — тоді я б втрачав 7 мільярдів доларів на місяць з жовтня минулого року, і в той момент, коли росіяни напали, вони б забрали нас. через три дні. ... Загалом, наше внутрішнє відчуття було правильним: якщо перед вторгненням ми посіємо хаос серед людей, росіяни нас зжеруть. Тому що під час хаосу люди тікають з країни».
Для Зеленського рішення залишити людей в країні, де вони могли битися, захищаючи свої домівки, було ключем до відбиття будь-якого вторгнення.
"Як би цинічно це не звучало, це люди, які все зупинили", - сказав він.
Українські офіційні особи залишилися роздратовані тим, що американці не розповіли більше про свої джерела в розвідці. «Інформація, яку ми отримали, була, я б її назвав, викладенням фактів без розкриття походження цих фактів або передісторії цих фактів», – нагадав Кулеба.
Але західна розвідка не була єдиною в тому, що Зеленський мав готуватися до повномасштабного вторгнення. Деякі співробітники української розвідки, хоч і скептично ставилися до того, що Путін завдасть удару, планували гірше. Начальник військової розвідки України Кирило Буданов сказав, що він вивіз архіви зі свого штабу за три місяці до початку війни та підготував запаси палива та боєприпасів.

Державний секретар Ентоні Блінкен (ліворуч) під час зустрічі 21 січня в Женеві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим (не показано). (Емілі Сабенс/The Washington Post; Anadolu Agency/Getty; iStock)Американські попередження були повторені 19 січня, коли Блінкен здійснив короткий візит до Києва для очної зустрічі із Зеленським і Кулебою. На розчарування секретаря, Зеленський продовжував стверджувати, що будь-який публічний заклик до мобілізації спричинить паніку, а також втечу капіталу, що підштовхне економіку України, яка й так коливається.
Хоча Блінкен, як і в попередніх розмовах, наголошував на важливості збереження Зеленського та його уряду в безпеці та недоторканості, він був одним із кількох високопоставлених чиновників США, які спростували повідомлення про те, що адміністрація закликала їх евакуюватися зі столиці. «Ми сказали Україні дві речі», — згадував пізніше Блінкен. «Ми підтримаємо вас у всьому, що ви захочете зробити. Ми рекомендуємо вам подивитися... на те, як ви можете забезпечити безперервність роботи уряду залежно від того, що відбувається». Це може означати присідання в Києві, переїзд до Західної України або перенесення уряду до сусідньої Польщі.
Зеленський сказав Блінкену, що залишається.
Він почав підозрювати, що деякі західні офіційні особи хочуть, щоб він утік, щоб Росія могла встановити маріонетковий уряд, який досяг би домовленості з державами НАТО. «Західні партнери хотіли — я впевнений, що хтось дуже переживав, що буде зі мною та моєю родиною», — сказав Зеленський. «Але хтось, мабуть, хотів швидше покінчити з цим. Я думаю, що більшість людей, які мені дзвонили — ну, майже всі — не вірили, що Україна зможе протистояти цьому і вистояти».
Подібним чином, за його словами, попередження українців про те, щоб вони готувалися до війни, як того хотіли деякі партнери, економічно послабило б країну та полегшило б її захоплення росіянам. «Нехай надалі дискутують, правильно це було чи ні, — нагадав український лідер, — але я точно знаю, і інтуїтивно — ми кожен день це обговорювали на РНБО і так далі — у мене було відчуття, що [Росіяни] хотіли підготувати нас до м’якої капітуляції країни. І це страшно».


X


На прес-конференції 19 січня Байден сказав, що думав, що Росія вторгнеться. Путін зайшов занадто далеко, щоб відступити. "Він повинен щось зробити", - сказав президент.
Байден пообіцяв, що Захід відповість на напад Росії. «Наші союзники та партнери готові накласти серйозні витрати та завдати значної шкоди Росії та російській економіці», — сказав він, передбачивши, що якщо Путін віддасть наказ про вторгнення, це стане «катастрофою» для Росії.
Це було одне з найсильніших попереджень Байдена на той момент. Але президент також замутив воду, припустивши, що «незначне вторгнення» російських військ, на відміну від повномасштабного вторгнення, може не викликати жорсткої відповіді, якою він і союзники погрожували.
«Одна справа, якщо це незначне вторгнення, і тоді нам доведеться сперечатися про те, що робити, а що не робити тощо», — сказав Байден, сигналізуючи, що НАТО не є єдиним у своїй протидії будь-якому застосуванню сили Росією. «Якщо є щось, де російські сили перетинають кордон, вбивають українських бійців тощо, я думаю, це все змінює», — сказав Байден, коли пізніше під час прес-конференції репортер попросив його пояснити, що він має на увазі під «незначним вторгненням». .”
«Але це залежить від того, що він [Путін] насправді зробить, наскільки ми зможемо досягти повної єдності на фронті НАТО».


(далі буде)

[Вениамин Зорин]

(закінчення)


Коментарі Байдена виявили тріщини в плануванні його власної адміністрації, а також у НАТО. Блінкен був у Києві, пообіцявши, що Сполучені Штати підтримають Україну всіма способами, окрім залучення власних сил, у разі нападу на країну. Але в приватному порядку посадовці адміністрації тижнями обмірковували, як вони будуть відповідати на «гібридну» атаку, під час якої Росія може завдати руйнівних кіберударів по Україні та обмежено атакувати східну частину країни.

Зеленський і його помічники, які все ще не були впевнені,
що Путін піде на війну, відповіли на коментарі Байдена
про « незначне вторгнення » їдким твітом.

«Ми хочемо нагадати великим державам, що не буває дрібних вторгнень і малих націй. Так само, як немає дрібних жертв і мало горя від втрати близьких. Я кажу це як президент великої держави».
Наступного дня Байден уточнив, що якщо «будь-які зібрані російські підрозділи перейдуть через український кордон, це є вторгненням», за яке Путін поплатиться. Але офіційні особи Білого дому тихо обурилися, що в той час як адміністрація намагалася згуртувати підтримку України, Зеленський був більше зацікавлений тицьнути президента в очі через незручний коментар.

[ Шість поглядів Росії на Україну ]

"Це було розчарування", - сказав колишній чиновник Білого дому. «Ми робили кроки, які намагалися допомогти йому, і було відчуття, що він захищав свій власний політичний бренд, або заперечуючи, або демонструючи впевненість, тому що це було для нього важливо в той час».
Помічник Зеленського, який допомагав створювати твіт, сказав, що він мав на меті спростувати Байдена, а також бути легким і жартівливим, способом розрядити зростаючу напругу. Найближче оточення Зеленського хвилювалося, що прогнози Вашингтона про те, що війна не за горами, матимуть непередбачені наслідки.
Як уточнив Байден, команда Зеленського намагалася заспокоїти Вашингтон примирливим повідомленням.
«Дякую @POTUS за безпрецедентну дипломатичну та військову допомогу [США] для [України]», — написав Зеленський у Twitter з емодзі прапорів США та України.


XI


21 січня був холодний, похмурий день у Женеві, поривчастий вітер шмагав поверхню звичайно спокійного озера, яке має назву швейцарського міста. Коли Блінкен і його помічники сиділи навпроти своїх російських колег за столом, накритим у бальній залі прибережного розкішного готелю, секретар запропонував білі шапки як метафору. Можливо, як сказав Блінкен міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову , вони зможуть заспокоїти бурхливі води між двома країнами.
Вони обмінялися напруженими люб’язностями та обговорили інші питання — сперечалися про розмір і діяльність своїх посольств у столиці одне одного, ядерну угоду з Іраном — перш ніж звернутись до України. Блінкен знову виклав позицію США. Якби у Путіна були законні занепокоєння щодо безпеки, Сполучені Штати та їхні союзники були готові про це говорити. Але як тільки почнеться вторгнення в Україну, західні санкції будуть швидкими та безжальними, ізолюючи Росію та завдаючи шкоди її економіці, а альянс надасть Україні величезну військову допомогу. Якби один російський солдат або ракета торкнулися одного дюйма території НАТО, Сполучені Штати захистили б своїх союзників.
Блінкен знайшов відповіді Лаврова різкими та непохитними. Після півторагодинної безрезультатної бесіди здавалося, що більше нічого сказати. Але коли їхні помічники почали виходити з бальної зали, Блінкен стримався і попросив російського міністра поговорити з ним наодинці. Двоє чоловіків увійшли в невеликий сусідній конференц-зал і зачинили двері, оскільки команди США та Росії незручно стояли поруч.

Блінкен і Лавров перед зустріччю 21 січня в Женеві. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Алекс Брендон/AFP/Getty; iStock)Протягом майже 18 років перебування Лаврова на посаді міністра закордонних справ Росії низка американських дипломатів вважала його відвертим і доктринерським, але часом відвертим і реалістичним щодо відносин між їхніми двома країнами. Знову розглянувши ситуацію в Україні, Блінкен зупинився і запитав: «Сергію, скажи мені, що ти насправді намагаєшся зробити?» Чи справді все це було пов’язано з проблемами безпеки, які Росія знову і знову піднімала – щодо «зазіхання» НАТО на Росію та уявної військової загрози? Чи йшлося про майже богословську віру Путіна в те, що Україна була і завжди була невід’ємною частиною матінки-Росії?
Нічого не відповівши, Лавров відчинив двері й пішов геть, тягнучись за собою посохом.
Це була остання особиста зустріч вищого керівництва національної безпеки Росії та США перед вторгненням.
Байден знову поговорив з Путіним по телефону . 12 лютого Білий дім заявив, що він сказав російському президенту, що «хоча Сполучені Штати залишаються готовими брати участь у дипломатії, у повній координації з нашими союзниками та партнерами, ми однаково готові до інших сценаріїв».


XII


Днем раніше британський міністр оборони Бен Уоллес прилетів до Москви, щоб зустрітися зі своїм російським колегою Сергієм Шойгу, який давно пережив Кремль і допоміг виліпити образ Путіна.
Уоллес хотів ще раз запитати, чи є місце для переговорів щодо вимог Путіна щодо розширення НАТО та діяльності альянсу у Східній Європі. За його словами, росіяни не виявили жодного інтересу до участі.
Уоллес попередив Шойгу, що Росія зіткнеться з шаленим опором, якщо вторгнеться в Україну. «Я знаю українців — я був в Україні п’ять разів — і вони будуть воювати».
«Моя мама українка», — сказав Уоллес, — відповів Шойгу, маючи на увазі, що він краще знає людей. «Все це частина нашої країни».
Тоді Уоллес підняв перспективу санкцій. Шойгу відповів: «Ми можемо страждати, як ніхто». І я сказав: «Я не хочу, щоб хтось страждав». »
Шойгу висловив довгий і вже знайомий список скарг і сказав, що Росія не може терпіти західну траєкторію України. «Це було в деяких аспектах незрозумілим», — сказав британський чиновник, який був присутній на зустрічі. «Усі хотіли продовжити переговори — ми відкидали рампи, але вони їх не брали».
Коли британські чиновники збиралися йти, Шойгу поговорив безпосередньо з Воллесом. «Він подивився мені в очі і сказав: «У нас немає планів вторгнення в Україну», — згадує Воллес. «Це показує, наскільки це була брехня».

Міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес (праворуч) з російським колегою Сергієм Шойгу. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Тім Хаммонд/MoD Crown Copyright/Getty; iStock)Через тиждень, 18 лютого, Байден зателефонував лідерам кількох країн-союзників по НАТО і розповів їм останні аналізи США. Пізніше того ж дня Байден сказав журналістам у залі Рузвельта в Білому домі: «На даний момент я переконаний, що він прийняв рішення» про вторгнення. «У нас є підстави це вважати».
Французи, однак, продовжували шукати вихід із кризи.
20 лютого Макрон подзвонив Путіну і попросив його погодитися на зустріч у Женеві з Байденом. Ця розмова змусила президента Франції повірити, що Путін нарешті готовий до врегулювання.
«Це пропозиція, яка заслуговує на те, щоб її було прийнято до уваги», — сказав Путін, згідно із записом розмови, який вийшов через кілька місяців у документальному фільмі France TV «Президент, Європа і війна».
Макрон дотиснув російського лідера. «Але чи можна сьогодні, наприкінці цієї розмови, сказати, що ми в принципі згодні? Я хотів би отримати від вас чітку відповідь на цей рахунок. Я розумію ваш опір призначити дату. Але чи готові ви рухатися вперед і сказати сьогодні: «Я хотів би зустрічі [віч-на-віч] з американцями, а потім розширити її на європейців»? Чи ні?"

Путін не взяв на себе зобов’язань і, здавалося, мав під рукою більш нагальні справи. «Якщо бути абсолютно відвертим з вами, я хотів піти [пограти] в хокей, тому що зараз я в спортзалі. Але перед тим, як розпочати тренування, запевняю вас, я спершу зателефоную своїм консультантам».
«Je vous remercie, Monsieur le President», — підсумував Путін, подякувавши французькою мовою.
Чути, як Макрон сміється від захоплення, коли він кладе трубку. Президент Франції та його радники вважали, що вони зробили прорив. Дипломатичний радник Макрона Еммануель Бонне навіть потанцював.
Але наступного дня у телезверненні Путін офіційно визнав дві сепаратистські українські області на Донбасі, включно з територією, контрольованою Києвом, незалежними державами. Це був яскравий знак того, що Путін — якщо не брати до уваги його франкомовні люб’язності — має намір розчленувати Україну.


XIII


Поки Британія та Франція доклали останніх зусиль у дипломатії, світові лідери зібралися в Мюнхені на щорічну конференцію з безпеки. Зеленський був присутній, що викликало занепокоєння у деяких офіційних осіб США, що його відсутність може дати Росії ідеальний момент для удару. Інших цікавило, чи вірив український лідер, що Росія нападе, і чи скористався можливістю покинути країну до того, як почали падати бомби.

У своїй промові Зеленський нагадав присутнім,
що його країна вже перебуває у стані війни з Росією ,
а українські війська воюють проти східних сепаратистів з 2014 року.

«Щоб реально допомогти Україні, не потрібно постійно говорити лише про дати ймовірного вторгнення», – сказав Зеленський. Натомість Європейський Союз і НАТО мають прийняти Україну до своїх організацій.
Деякі європейські чиновники все ще не були впевнені, що напад має бути. Один із них сказав репортеру: «Ми самі не маємо чітких доказів того, що Путін вирішив, і ми не бачили нічого, що свідчило б про протилежне».
"Це було відчуття потойбічного", - сказав британський чиновник. Під час кулуарних розмов офіційні особи США та Великобританії були впевнені в неминучому вторгненні, але «це просто не було настрою в залі».
Деякі в Лондоні почали сумніватися в собі, сказав британський чиновник. «Люди казали, що [ми] помилилися щодо Афганістану. Ми повернулися і знову відчистили [українську] розвідку».Вони дійшли такого ж висновку — Росія вторгнеться. Але, незважаючи на дипломатичну та розвідувальну кампанію США, її було важко продати.
«Якщо ви дізнаєтеся про плани когось напасти на країну, і ці плани здаються абсолютно безглуздими, велика ймовірність, що ви відреагуєте раціонально і подумаєте, що це так божевільно, що цього не станеться», — сказав Хейсбург, француз експерт з безпеки.
«Європейці переоцінили своє розуміння Путіна», – сказав він. «Я припускаю, що американці … замість того, щоб спробувати ввійти в голову Путіна, вирішили, що вони будуть діяти на основі даних і не хвилюватися про те, чи має це сенс чи ні».
Було багато приводів для містифікації. Дані американської розвідки показали, що військові плани Кремля не дійшли до командувачів на полі бою, які мали б їх виконувати. Офіцери не знали своїх наказів. Війська з'являлися на кордоні, не розуміючи, що вони йдуть на війну. Деякі урядові аналітики США були здивовані відсутністю комунікації в російській армії. Аналітики вважали, що все було настільки погано, що плани Росії могли зазнати краху. Але це залишилося явною точкою зору меншості.
Для Кулеби переломний момент настав у дні після Мюнхенської конференції 18-20 лютого, коли він знову поїхав до Вашингтона. «Це були дні, коли я отримав більш конкретну інформацію», - згадував він. Вони сказали йому, що в конкретному аеропорту А в Росії п’ять транспортних літаків уже перебувають у повній бойовій готовності, готові в будь-який момент взяти десант і відправити їх у напрямку конкретного аеропорту В в Україні.
«Тут ви бачите послідовність подій і логіку того, що відбувається», – сказав він.
Офіцери західної розвідки, оглядаючись на те, що виявилося хаосом, напад Росії на Київ, визнають, що вони переоцінили ефективність російської армії.
«Ми припускали, що вони вторгнуться в країну так само, як ми б вторглися в країну», — сказав один британський чиновник.


XIV


Рано ввечері 23 лютого Білий дім отримав термінову розвідувальну інформацію. Існувала «висока ймовірність», що вторгнення почалося . Війська рухалися, і росіяни обстріляли ракетами цілі в Україні. Головні радники президента зібралися; деякі зустрілися в ситуаційній кімнаті, а інші приєдналися по безпечній лінії.
Салліван поспілкувався з Єрмаком, керівником штабу Зеленського. У Києві був «надзвичайно високий рівень ажіотажу», сказав співрозмовник, знайомий з дзвінком. «Вони не виходили з-під контролю. Просто надзвичайно емоційно, але так, як ви очікували».
Єрмак сказав Саллівану почекати — він хотів привести Зеленського до телефону, щоб поговорити безпосередньо з Байденом. Салліван підключив дзвінок до кімнати договорів, частини другого поверху резиденції Білого дому, яка використовувалася як робочий кабінет, і підключив президента.
Зеленський закликав Байдена негайно зв'язатися з якомога більшою кількістю інших світових лідерів і дипломатів. Він повинен сказати їм висловитися публічно, зателефонувати Путіну напряму і сказати йому «вимкнути це».
«Зеленський був стривожений», – згадує співрозмовник. Він попросив Байдена «отримати нам усі розвіддані, які ви зараз можете». Ми будемо битися, ми будемо захищатися, ми можемо втриматися, але нам потрібна ваша допомога».



Гарріс повідомляв з Вашингтона та Лондона;
ДеЯнг із Вашингтона, Брюсселя та об’єднаної бази Рамштайн і Штутгарт у Німеччині;
Хуршудян з Києва;
Паркер з Вашингтона;
і Слай з Лондона.

Пол Сонн та Олів’є Нокс у Вашингтоні,
Суад Мехеннет у Берліні,
Рік Ноак у Парижі
та Сергій Моргунов у Києві
зробили свій внесок у цей звіт.

------------------------------------

АЗАРТНА ГРА РОСІЇ

Інтерв'ю з президентом України Володимиром Зеленським

[Holder]

Эти данные разведки США передали украинскому руководству, но в Киеве к ним отнеслись скептично, сказано в публикации. Министр иностранных дел Дмитрий Кулеба объяснял это тем, что Украина просила о подробностях, но их не предоставили.

В начале февраля российское радио сообщало, что Зеленский даже попросил Байдена не раздувать тему нападения России, якобы это негативно отражается на курсе акций украинских компаний.

[Вениамин Зорин]

Клавдий Лебедев: "Марфа Посадница. Уничтожение новгородского веча"
https://www.timeout.ru/wp-content/uploads/2021/11/snimok-ekrana-2021-11-29-v-13.26.21.png



Виктор Суворов


· ссылка на источник ·



МОЖНО ЛИ ИМ ВЕРИТЬ?


1.

Это написал маркиз Астольф де Кюстин в своей книге «Россия в 1839 году».
Веками, как до появления книги сиятельного маркиза, так и после её появления, правители страны, которая сегодня известна под именем Россия, при неизменной и полной поддержке широких народных масс, вели захватнические войны либо расхлебывали результаты собственных блистательных побед.
Список завоеваний бесконечен.


2.

Традиционная форма государственного устройства на Руси - княжество.
С незапамятных времен по бескрайним просторам раскинулись многочисленные независимые друг от друга княжества, - Суздальское, Рязанское, Владимирское, Смоленское, Тверское, Ярославское, Дмитровское, Ростовское и многие другие.
Княжества эти возникали, дробились или сливались друг с другом, исчезали, а на их месте возникали новые.
В ХIII веке все эти княжества были покорены завоевателями-кочевниками, которые пришли с востока. Степное государство кочевников носило гордое имя Золотая орда.
Русские княжества попали в вассальную зависимость от Золотой орды, потому были обязаны каждый год выплачивать дань.


3.

В конце ХIII века из состава Владимирского княжества выделилось княжество Московское, поначалу такое же, как и все другие.
Однако вскоре Московия начала стремительно набирать силу.
Секрет прост.
Все мы с вами платим налоги. И, мягко говоря, не очень любим отдавать нами заработанные деньги вовремя и сполна. Вот и русские князья не очень любили платить завоевателям много и сразу. Дань из них приходилось выколачивать.
Посланцам Золотой орды следовало прикладывать значительные усилия дабы дань с нечестивцев сорвать.
И только княжество Московское платило сполна и вовремя.
А то - и досрочно.
Правителям Золотой орды такое примерное поведение весьма нравилось. Московское княжество было на хорошем счету, числилось в передовиках.
А московские князья старались. Они не просто платили исправно и вовремя, но и выразили готовность помогать засланцам Золотой орды вышибать дань из соседних княжеств.
То есть, московские князья пошли в добровольное услужение к завоевателям.
Сравнить это можно вот с каким явлением. В 1941 году миллионы бойцов Красной Армии попали к гитлеровцам в плен. И тут же в их рядах отыскались те, кто стал добровольным помощником захватчиков.
Именно они, эти самые добровольные помощники, стали самыми свирепыми надзирателями и бригадирами в лагерях военнопленных.
Именно они, драли по три шкуры со своих вчерашних товарищей.
Именно они обворовывали своих подчиненных при раздаче баланды и хлеба.
Вот именно так по отношению к соседним княжествам вели себя правители Москвы.
Понятно, что захватчики передали в руки московских князей часть своих полномочий.


4.

Итак, московские князья исправно платили сами, кроме того собирали дань со своих соседей для орды. При этом Москва стремительно богатела и набирала мощь.
Ибо, собирая дань для орды, московские владыки не забывали и себя, - собирали больше чем требовалось. Лишнюю часть собранных для орды денег отгребали.
Москва вела бесконечные войны против соседей, имея орду своей союзницей и защитницей.
Как же иначе: хорошая Москва исправно платит и доблестно воюет против нечестивцев, которые платят неохотно, не во время и только под угрозой силы.
Интерес орды - максимально усилить Москву.
А теперь перейдем на личности.
Не углубляясь в исторические дебри, начнем наш рассказ с князя Московского Ивана III. Он же - Иван Васильевич Собиратель Земель Русских.
Иван III взошел на престол в 1462 году.
Княжение получил из рук отца своего Василия II Темного.
Завещание Темного писал дьяк Василий Беда.
Так и хочется сказать: с того-то завещания и начались все наши беды. Но так не скажем. Ибо беды начались куда как раньше, ещё во времена незапамятные.
То есть, Иван III был не зачинателем, а всего лишь продолжателем славных дел своих предшественников. Знаменит он не тем, что начал завоевания, а тем, что добился выдающихся результатов в завоеваниях, начатых до него.
Первым делом Иван III подмял Ярославское, Дмитровское и Ростовское княжества и включил их в состав княжества Московского.
Захват и покорение Москвой соседних княжеств можно сравнить с мафиозными войнами, когда самый вероломный, жестокий и хитрый пахан беспощадно подчиняет себе соседние владения.


5.

Русь в те века, как мы помним, это конгломерат княжеств.
Однако в правило вклинилось исключение: в северных краях много веков существовала и процветала Новгородская земля.
Власть в Новгороде была сменяемой. Высшим органом власти было вече, то есть народное собрание.
Символом власти народа был вечевой колокол, звон которого созывал жителей для решения самых важных вопросов, в том числе - и вопроса смены посадника, то есть главы исполнительной власти.
Значение термина: посадник это тот, кто народным собранием посаженный на должность.
Выбор посадника, его смещение и выбор другого, - это право народа. Ибо Новгород, без всяких натяжек, был республикой. Республикой, богатой и процветающей.
Новгород - это демократия.
Ибо Demos - народ. Kratos - власть.
В Новгороде власть принадлежала народу. В самом прямом смысле.


6.

Одной из главных целей Ивана III, был вольный город Новгород.
Продвижение московских войск под командованием самого Ивана по новгородским землям сопровождалось неслыханным насилием над мирными жителями.

«Московские ратники грабили население.
Без милости казнили пленных, носы, уши, губы им резали».

Скрынников Р.Г. Иван III. М. АСТ. 2006. С.99.

Решающее сражение произошло на реке Шелонь,
в ходе которого московские полки разгромили войско Новгорода.
На месте битвы установлен памятный знак с надписью:

«Здесь на берегу реки Шелони 14 (27) июля 1471 года
произошла битва между войсками Москвы и Новгорода
за объединение разрозненных русских княжеств
в единое российское государство».

Этот текст - вопиющий пример варварского искажения истории.
Тут написано, что битва произошла за объединение русских княжеств. Однако Новгород княжеством не являлся. Новгород - это республика с регулярно сменяемыми руководителями, причем сменяемыми по воле народа.
Народ Новгорода защищал республику от напора агрессивного соседа-завоевателя, который навязывал власть тоталитарную, никем не контролируемую, никем не выбираемую и несменяемую.
Но самое смешное в тексте на памятном знаке, - это причина, по которой произошло сражение.
Тут написано, что две армии беспощадно рубили друг друга ради того, чтобы объединиться.
Если бы лично я решил следовать этому примеру, то должен был бы рубить своих соседей топором, ломать заборы в их садах и двери в их квартира, грабить имущество и воздвигать себе памятники с надписями:
«Убиваю соседей потому, что желаю объединиться и жить с ними в мире».


7.

Новгородское войско было разгромлено.
Войска Ивана III подошли к стенам Новгорода. Иван обещал сохранить имущество и жизнь всем жителям.
Вольные люди оказались доверчивыми.
Из третьего тысячелетия хочется орать туда в ХV век: да кому же вы, мать вашу, верить решили!
С кем додумались переговоры вести!
Неужели не ясно, что Москва всегда и всех обманывала!
Всем нам ясно теперь, что в Новгороде к переговорам с Москвой народ подстрекали те мерзавцы, которые давно продали души свои за московские серебряные полтинники!
И если это нам ясно сейчас, почему тем добрым людям в те времена это было неясно?
Короче: оборонять стены городские вышли не все.
Потому как им война надоела. Потому как хотели не войны, а мира. Вот почему Новгород был захвачен войсками Москвы и беспощадно разграблен.
Оборонять город вышло меньше половины его жителей.
Обороной руководила последняя выбранная вольным народом посадница Марфа Борецкая.
В цепях её увезли в Москву. Судьба Марфы Борецкой неизвестна. Но не думаю, что Иван Васильевич Собиратель Земель Русских мог подарить ей легкую смерть.
Вечевой колокол Новгорода был сброшен на землю, разбит, его осколки увезли в Москву.
На том завершилась демократия на Руси.
Ростки демократии были растоптаны Москвой на излете XV века.


КЛЮЧЕВОЙ МОМЕНТ.

Отчего битва на реке Шелони имеет двойную дату -14 (27) июля 1471 года?
История тут вот какая.
Юлианский календарь действовал в Европе со времен Юлия Цезаря, по приказу которого он был разработан и введен в действие.
По этому календарю Европа жила 16 веков.
В 1582 году папой римским Григорием ХIII был введен новый календарь, названый его именем - Григорианский. Но признан он был не всеми и не сразу.
Переход на новый календарь занял века.
Например, Франция немедленно перешла на новый календарь и жила по нему полтора века, затем вернулась к старому Юлианскому, а через 35 лет - снова к новому Григорианскому.
Великобритания перешла на Григорианский календарь в сентябре 1752 года.
Китай - в 1949 году, Саудовская Аравия в 2016.
Россия перешла на Григорианский календарь в 1918 году, то есть сдвинула время на две недели вперед. Потому Октябрьская революция 1917 года случилась в ноябре.
Все даты в этой книге указаны по общепринятой в современном мире мире хронологии, то есть по Григорианскому календарю.

[Вениамин Зорин]

Виктор Суворов

· ссылка на источник ·



ТАК НАЗЫВАЕМАЯ «ВЕЛИКАЯ ОТЕЧЕСТВЕННАЯ»



Глава 2.

ОТ ИВАНА ДО МИХАИЛА.


1.

Иван Третий захватил и присоединил к Московии множество земель.
Его титул к концу правления - Государь всея Руси и великий князь Владимирский, и Московский, и Новгородский, и Псковский, и Тверской, и Пермский, и Югорский, и Болгарский; и иных».
Он многих ещё не сумел и не успел захватить, но уже провозгласил себя «государем всея Руси».
Помимо насильственного захвата соседних княжеств и республик, воевал Иван против Литвы, против Швеции, против Ливонии, против ханства Казанского, против Золотой Орды.
В ноябре 1472 года состоялось венчание Ивана Третьего с Софьей Палеолог, племянницей последнего императора Византии Константина ХI.
Иван Третий принял новый герб. Им стал двоеголовый орел.
Орел тот с давних времен был символом многих народов и их государственных образований. В том числе, - и недавно разгромленной, покоренной и теперь уже навеки исчезнувшей Византии.
Не зря Иван в жены брал женщину императорских кровей. На то был дальний прицел.
Два десятка лет спустя, в 1492 году в труде митрополита Зосимы впервые блеснула великая идея - власть Московских князей это продолжение власти императоров Византии.
То есть, существовал Рим.
Продолжением римской традиции был Новый Рим, именуемый у нас Византией.
И вот озарение: нет больше Византии, но Москва продолжает традицию!
Москва - Третий Рим!


2.

Разберемся.
Рим основан в 753 году до н.э.
Первым царем Рима был Ромул. После него были другие правители. Далее монархическая власть превратилась в республику. А республика, по прошествии веков, превратилась в империю.
Пролетело больше тысячи лет. В 395 году произошло разделение Римской империи на Западную и Восточную.
Западная со столицей в Риме в тот момент стремительно угасала.
Двенадцать веков великой истории: возникновение, расцвет, взлет, процветание, застой, увядание и крушение.
Правителей было много, перечисление имен - на много страниц.
В 476 году н.э. был свергнут последний Римский император Ромул Август. Римская империя пала.
Так совпало: первый правитель Рима - Ромул. Последний - через двенадцать веков - тоже Ромул.


3.

Однако Восточная Римская империя, Держава Ромеев, со столицей в Константинополе, он же Византий, он же Новый Рим, просуществовала еще почти тысячу лет, - до 1453.
Начиналась империя правлением Константина I.
После него на троне восседали другие императоры, числом больше сотни. Там и Фока, и Юлиан, и Аркадий, и Феодосий, и Лев, и Юстниан, от которого юстиция пошла, и много-много других.
Но так совпало. Первый император Нового Рима Константин. И последний, через тысячу лет, тоже Константин. Под номером ХI.
Теперь прикинем: это сколько же московскому князю Ивану надо было иметь нахальства, чтобы вписаться в линию наследования:
Рим - существовал 1229 лет.
Новый Рим на Босфоре существовал 1058 лет.
… и вот Москва - Третий Рим.


4.

Мечта Ивана: угнездиться в Константинополе.
Эту мечту через века пронесли Иваны и Василии, Петры, Елизаветы, Екатерины, Александры и Николаи.
В эту же линию вписался даже и какой-то Иосиф.
После возникновения в Москве великой идеи Третьего Рима, государство, которое приняло эту идею в качестве своей цели, вело бесконечные войны. Список неисчерпаем:
Ливонские войны Ивана Грозного.
Зверское покорение Казани все тем же Иваном.
Многолетние войны Московии за выход к Балтийскому морю за захват и удержание побережья. Начались те войны задолго до Ивана Третьего, до Ивана Грозного и тянулись до озверевшего империалиста Михаила Горбачева включительно, во времена которого недовольных расстреливали на улицах Вильнюса, давили танками на улицах Баку, рубили лопатами на площадях Тбилиси.


5.

Кстати, про Кавказ.
Одно только героическое сопротивление Чечни чего стоит.
Там, в горах Кавказа, воевал русский офицер Михаил Лермонтов, гордость русской поэзии. Правда, покорить чеченцев не сумел.
Там же десятью годами позже воевал Лев Толстой, гордость русской литературы. Победить чеченцев ему тоже не выгорело.
Полтора века спустя там воевал министр обороны России генерал армии Павел Грачев по кличке Пашка-мерседес, обещал обеспечить покорение Чечни за два часа силами одного парашютно-десантного полка.
Но покорить Чечню снова не получилось.
Вопрос: господа, товарищи и братцы, ну зачем вам Чечня? Вам своей земли мало?
Временно пристегнуть Чечню к России удалось только подкупом продажных главарей, только астрономическими суммами вливаемых в их карманы денег.
Но народ Чечни однажды сбросит продажную власть. И Чечня все равно выйдет из состава России.


6.

На протяжении многих-многих лет, словно незаживающая рана, - серия войн России против Польши, кровавые походы с целью усмирения и удержания этой непокорной страны в составе империи.
Поляки и поныне помнят садистскую хватку чудо-богатырей, которыми командовал генерал-аншеф Суворов Александр Васильевич. За покорение Варшавы он стал фельдмаршалом.
Вопрос: ну зачем Россия лезла в Варшаву? И вообще, зачем вмешиваться в польские дела, своих проблем не хватало?
Кстати, фельдмаршал Суворов получил следующее звание генералиссимуса за переход через Альпы.
Кто мне объяснит, чего ради его в Альпы занесло? Что он в тех Альпах потерял, что он там забыл?


7.

Получил однажды официальное приглашение побывать в Венгрии. Народ суровый.
Если ты враг, пощады не жди. Но если друг, то гостеприимство как в Польше.
По прибытии весьма дипломатично был предупрежден: угощение с королевской щедростью.
Вина - из каких-то дубовых бочек, из темных погребов, ты таких явно еще не пробовал.
Но!
Не вздумай чокаться. Тут не принято. Ибо Венгрия помнит 1849 год.
А было так.
Через 10 лет после выхода книги «Россия в 1839 году» русские генералы-каратели, а так же иностранные прохвосты, состоящие на службе русскому царю, утопили в крови свободу Венгрии.
13 августа 1849 года армия венгерских повстанцев капитулировала.
Решающий вклад в разгром Венгерского восстания внес 3-й корпус Русской армии, которым командовал генерал-адъютант граф Фёдор Васильевич Ридигер.
После подписания капитуляции Ридигер устроил прием в честь сдавшихся лидеров восстания. Произнес короткий тост, поднял бокал и предложили чокнуться.
Венгры отказались.
С той поры чокаться в Венгрии не принято, считается дурным тоном.
Чокаются только прихвостни карателей и оккупантов.

[Вениамин Зорин]

Настоящее Время
@CurrentTimeTv

"Россия, конечно, фашистское государство"

Тамара Эйдельман об истории Украины и "русском мире"

Тамара Эйдельман – одна из самых известных преподавателей в России.
Она создала серию лекций о Киевской Руси,
где рассказывает об исторических различиях России, Украины и Беларуси
и развенчивает мифы российской пропаганды.

[lehistogram]

"Радостная" жизнь в оккупированной СССР Эстонии в 1940 г. Начало войны. Прожито.
Клавдий Попов 58 лет В СССР был арестован. Дневник приобщили к делу.
"...По окончании речи, продолжавшейся 45 минут, агитатор спросил у присутствующих — не желает ли кто предложить вопросов? Нахохлившаяся, странно-молчаливая публика не пожелала. Раздавали брошурки. Я взял четыре, между прочим на русском языке речь И.В.Сталина на предвыборном собрании изб[иркома] города Москвы. "Народ" — косится…
Цены на продукты и предметы первой необходимости значительно повысились. Вот некоторые цифры:
| | Цены раньше | Цены теперь | + % |
| —----— | —----— | —----— |
| 1 кило сахару | 0,70 s. | 2, 00 кр | 186 |
| 1 кило масло | 2,20 s | 5,70 кр | 151 |
| мал[енькая] франц[узская] б[улка] | 0,05 s | 0,10 кр | 100 |
| мужские ботинки | 20-22,00 кр | 90,00 кр | 350 |
Цифры это приблизительные, они скорее приуменьшены.
Сахар дают теперь без карточек. Колбаса, сыр стали дороже в 4-5 раз. Рабочим и служащим жалование увеличено, но на сколько %, еще не знаю... Откровенно говоря, — неинтересно. Пенсионеры должно быть забыты... Во всяком случае, — при настоящих условиях — эти люди обреченные…
.................
Вчера купил книгу И.Сталина «Основы коммунизма». Издание хорошее, в хорошем переплете, 611 страниц, стоит 3 руб. 50 коп.
За небольшую тубочку зубной пасты «Хлородонт» заплатил 2 рубля (раньше 50 сен[тимов])
Просвещение теперь дешевле, а чистка зуб[ов] и питание дороже...
...............
28 декабря. «Рождество Христово» прошло. Праздновали 2 дня: «уступка общественному мнению»… Слышала по радио из Ленинграда: «Наука доказала, что Христа вообще не было… города Назарета тоже не было. В Риме в то время крестной казни не было…» Длинная история…
А вот здесь празднуют Рождество Христово, празднуют основательно: перед винной лавкой все время дня за три до праздника стояли очереди, хвосты, длинною больше 100 метров. Бутылка водки стоит (3/4 литра / 11 руб. 50 к. (раньше около 8 крон), — следовательно = три рабочих дня. Здорово!...
Купил вчера синдетикон, заплатил 75 коп. (вместо 15). Большие достижения…
Сегодня чувствую плохо: дышать трудно, в груди хрипит, сонливость и скука. Надо бы сходить к доктору, да денег то у меня мало. Нет уверенности в том, что мне поможет доктор.
Газеты пишут о выборах. Помещают биографии кандидатов в члены Верховного Совета СССР… Международные события на 2 плане и о войне пишут мало.
Анатолий проводит большу[ю] часть времени на службе. Мария занята. А я не могу работать… Сейчас приступы кашля, головная боль…
Война и лесоустройство сделали из меня жалкаго инвалида. Впрочем, годы мои не молодые. Работал больше тридцати лет, работал до смерти.
1940 год прошел. В этом году, богатом великими и гнусными событиями, много пролито человеческой (жизни) крови, много уничтожено городов, деревень, изменена карта Европы… 1941г не даст ничего отрадного. Бедное человечество изнывает от нестерпимых мучений, голода и издевательства мракобесов. Если война затянется и примет большие размеры, то революция неизбежна.
Мы пережили революцию 1905 года; февральскую революцию и октябрьскую 1917 года; июльскую 1939 года…
...........
Говорят, расказывают разные нелепости, и им верят. Чем это об’яснить? Просто об’яснить: местные газеты усиленно молчат о жизни. Они замалчивают такие факты как необычайное вздорожание товаров и продуктов, пустоту в магазинах… Сообщая о том, что в Норвегии или там где-то увеличилась дороговизна на 6-10%, — они не об’ясняют, что и почему здесь увеличилась дороговизна на 100-200%; почему исчезли товары из магазинов; почему везде образовались очереди и т.д., и т.д. Газеты наполнены биографиями кандидатов в Верховный Совет СССР и Совет национальностей, и лозунгами: «изберем лучших сынов и дочерей Эстонского Народа в верховный Совет СССР!» «Отдадим все голоса за кандидатов Сталинского блокка коммунистов и безпартийных.»
Вот уже пять дней мяса у нас нет. Впрочем, мы не можем еще жаловаться. Временное затруднение, — которое надо-бы раз’яснить эстонскому народу
.......
В Нарком Земледелия обратились к служащим с возванием украсить помещение плакатами и лозунгами. Явилось на отзыв только 6 человек. Это из 400 (прибл[изительно]) человек. Саботаж или насмешка?..
Места ей не дают; ей 50 лет. Она «буржуйка». У нее была крошечная лавочка, которую она держала пополам с подругой. Эта лавочка была обувная. Товар перестали отпускать, лавочка закрылась, и наша соседка осталась не у дел. Мечтает достать яду; целыми днями плачет. В политике ничего не смыслит. На всякую работу согласна…
Жена профессора Лембы, лежит в больнице. У ея знакомой арестовали мужа, домовладельца. Она осталась с двумя детьми без всяких средств к существованию… Просила достать яду.
У нашей портнихи есть племянница, лежит в больнице. Она с острова Саремаа. Муж остался с детьми, 8 и 9 лет. Он бывший констебль, а она ткачиха. Во время ея отсутствия, мужа арестовали…
Были Папстель с женой. Принесли новость: кто служил офицером в Сев[еро]-Зап[адной] армии, — тот лишается пенсии. Мобилизация была; попробуй отказаться — разстреляют; ну, а теперь… Что-то не так; может быть слухи пускают перед выборами… Поживем — увидим. Слухи идут разные.
31 января. Месяц на исходе. Несчастный месяц для меня: жестокая болезнь и жестокое распоряжение задержать выдачу пенсий всем старым, больниц и угнетенным пенсионерам.
Обречение многих на медленную, голодную смерть. Одни пострадают за свои убеждения, а другие только по «глупости» нач[альства].
Темнота и невежество; дикая злоба и непроходимая глупость. Все это временно и скоропроходяще.
25 марта. Ходил сегодня в поликлинику. Пошел в 9 часов, пришел около 12 часов; на «безплатное» лечение пришлось употребить приблизительно три часа. Много больных. Для получения очередного номера к врачу — стоят длинные хвосты. Я обратился к районному врачу Гуткиной. Но повидимому эта весьма пожилая женщина мне помочь не может. Мое желание подлечиться, а потом подыскать себе заработок, — едва ли осуществимо. Гуткина прописала лекарство, которое обошлось мне 7 руб. 75 коп., — это «безплатное» лечение мне обошлось в два дня с четвертью моей пенсии, — и вообще пенсионерам лечиться нельзя.
Мария тоже стала прихварывать.
«Жить стало веселее».
«Старость обеспечена».
«Лечение безплатно».
Интересные темы для пенсионеров. Вообщем, — грустно.
Грустное впечатление на меня произвел обслуживающий больных персонал, но еще более грустное впечатление произвели больные.
К чему живут? Зачем жили?.. Жалкий рабочий скот.
1941 г.12 августа. Далматово, Челябинской области — это от Таллина около 4500 км.
Эвакуировали нас из Таллина 3-4 июля, т.е. эшелон наш д.б. выехать из Таллинна не позже 3(6)/VII, но выехали 4 в (7)VII…
Страшное путешествие, жуткое... Всего из эшелона умерло, как говорят 8 человек. в Далматовской больнице.
Мы должны были чере[з] 6-7 дней приехать в Ульяновск.
На четвёртый день под’езжали к Нарве, где кое-где были уничтожены станционные здания бомбами немецких аэропланов... Телеграфные провода порваны, телеф[онные] ст[олбы] вырваны и разбиты. По сторонам ж[елезной] д[ороги] глубокие воронки от взрывов; кое-где остатки сгоревших товарных вагонов с исковерканными железными частями, погибшие от бомб немецких самолётов вместе с эвакуированными.
Под Нарвой, около Еве поезд остановился. Раздались тревожные свистки... Все выбежали из вагонов и устремились к складу дров; немецкий аэроплан летел низко над землей, но летчик не обратил внимания на наш поезд и полетел по направлению к Нарве.
Склад дров, вероятно, принадлежащий Еевскому лесничеству, — [нрзб] к другие строит[ельные] матер[иалы] — издавали нестерпимое зловоние: всюду были видны человеческие испражнения...
Гнусное место...
Гдето далеко раздались глухие взрывы. Паровоз подал сигнал к прекращению тревог. Люди стали возвращаться в товарные вагоны...
Это были б[ольшей] ч[астью] женщины с многочисленными детьми, старики, — истомлённые, грязные, немытые...
Все сели в вагоны. Стали расказывать о том, как айсарги в Риге стреляли по отступающим из города беженцам из пулемётов и винтовок...
Больше писать не могу: слабость, во рту раскалённый уголь... Тяжко...
20 августа. (продолжение) Лежал я долго в полузабытьи. Пахло человеческими испражнениями...
Солнце нещадно жгло...
По вагонам ходили люди — «делегаты». Они спрашивали: «кто болен?».
Больны были почти все... Наиболее больных — 60 человек, — отправили в больницу. Все больные были б[ольшей] ч[астью] больны (дизентерией) поносом.
Мария настояла, чтобы меня тоже взяли в больницу. Я чувствовал себя плохо... Полуобморочное состояние...
Через час пришла за мною лошадь, запряжённая в телегу. Телега была грязная, допотопная; на ней очевидно навоз возили... Одна делегатка, энергичная женщина, набросилась на возчика-колхозника: «Почему не пос[т]лали на телегу соломы? Принесите сейчас же...»
К эшелону выехали больше сотни колхозных подвод, но ни у кого не было на телегах соломы...
Организация... Воевать с такой организацией?..
Наконец я попал в больницу 2-го Далматовского района.
Больница произвела на меня безотрадное впечатление, и останется в моей памяти навсегда.
Здесь я впервые понял, почему народ так неохотно идёт в больницы...
Разговоры больных... Жалкое развитие... Плохая осведомлённость. Невежество.
Некоторых больных навещали их жёны, бедно одетые. Они приносили мужьям за 10-20 вёрст бутылку молока, пару яиц и молча сидели у кроватей больных...
В палате было десять человек...
Я чувствовал себя совсем плохо. Понос не прекращался, астма продолжала душить меня, сердце всё чаще и чаще делало перебои...
Ночью овладевали кошмары...
На десятый день Мария взяла меня домой. Она была больна. Чтобы достать лошадь привезти меня из больницы домой, потребовалось с ее стороны много труда и усилий...
Лошадь выпросила чуть не со слезами у колхозника, приехавшего к отцу в больницу.
За два километра заплатила вознице 10 руб.
Дома... На третий день понос у меня прекратился, кошмары исчезли...
Я стал пить и есть...
Мария сегодня пошла за дровами в 7 ½ ч. «Директор» прежде всего заявил, что дров нет, а потом попросил доказательства, что она действительно эвакуирована. М[ария] показала паспорт Советской Эстонии.
— Этого недостаточно, — сказал «директор».
Мария показала удостоверение о эвакуации на эстонском языке.
— Я не знаю эстонский язык. -
— Так вам переведёт товарищ Собакинская (это наша хозяйка)...
Потом М[ария] показала удостоверение за подписью Анатолия...
После этого М[арии] выдали накладную на 0,5 м³ за 14 р. 73 коп. за подписью кассира, директора и бухгалтера!
Вторую такую же квитанцию получила Собакинская.
Всего продали 1 куб. метр дров. В этом почтенном учреждении дров нет... Рядом, говорят, канцелярия лесничаго.
Сейчас 16 час. Пришла Мария. Лошадь получила от хозяина. В сельсовете лошадь не дали: нет. А хозяин достал случайно.
Организация эта ещё хуже... Жуткие времена.
У меня часто кашель. В груди хрипит и ноет. Слабость, кружится голова.

[lehistogram]

В начале февраля российское радио сообщало, что Зеленский даже попросил Байдена не раздувать тему нападения России, якобы это негативно отражается на курсе акций украинских компаний.

Вообще-то предупреждений хватало. Но это, правда, уже ни на что не влияет. В начале февраля российские военные отставники приняли обращение к Путину с просьбой уйти в отставку в связи с реальной подготовкой к войне. Генерал Ивашов заявил, что Путин уничтожит Россию, а Украина имеет право на самостоятельное развитие. Отставник из генштаба Ходаренок написал отдельную статью, где довольно точно описал, как будет развиваться война. Обстрелы со стороны Луганска, эвакуация женщин-это были уже 100 % указания на начало войны...Резников объявил о начале войны за день до нее.

[Вениамин Зорин]

В 40 лет Франц Кафка (1883-1924), который никогда не был женат и не имел детей, гулял по парку в Берлине, когда встретил девочку, которая плакала, потому что потеряла любимую куклу. Они с Кафкой безуспешно искали куклу.

Кафка сказал ей ждать его там на следующий день и они вернутся искать куклу.

Они искали на следующий день, но не нашли, и тогда Кафка подарил девушке записку «написанную» куклой, в которой говорится: «Пожалуйста, не плачь. Я отправилась в путешествие посмотреть мир. Напишу о своих приключениях».

Так началась история, которая продолжалась до конца жизни Кафки.

Кафка во время встреч читал записки куклы, где описывались приключения и «куклина болтовня», которые девочка нашла очаровательной.

Наконец-то Кафка вернул вернувшуюся в Берлин куклу (которую просто купил ранее).

«Это совсем не похоже на мою куклу», – сказала девочка.

Кафка вручил ей еще одно письмо, в котором кукла написала: «Мои путешествия изменили меня». Маленькая девочка обняла новую куклу и счастливая принесла её домой.

Через год Кафка умер.

Много лет спустя взрослая девочка нашла внутри куклы письмо. В крошечном письме, подписанном Кафкой, было написано:

«Всё, что ты любишь, скорее всего потеряется,
но в конце концов любовь вернётся другим способом».





источник

[Вениамин Зорин]

В 1979 году агент ФБР Хансен получил задание найти советского крота.
Пикантность ситуации заключалась в том, что кротом был сам Хансен:

http://twitter.com/garaevruslan02/st...68019756601346

[lehistogram]

Почему Зеленский не предупредил украинцев о нападении России.
Главное из расследования Washington Post


16 августа 2022, 22:49 GMT


Подпись к фото,
В интервью Washington Post Зеленский объяснил,
почему не рассказал населению о предупреждениях западной разведки


За несколько дней до того, как российские танки стремительно пересекли украинские границы и начали движение в сторону Киева, президент Владимир Зеленский советовал гражданам не волноваться и готовиться к "майским шашлыкам". Но к тому моменту западные СМИ уже почти полгода постоянно писали о "безумных планах" Кремля относительно вторжения в Украину.

Американская газета Washington Post опубликовала развернутое расследование (требуется подписка), в котором описано, как украинские власти получили информацию о подготовке российского нападения на Украину и как они на нее отреагировали. Журналисты издания поговорили более чем с 30 источниками из числа высокопоставленных официальных лиц США, Украины, Европы и НАТО, некоторые из них попросили не называть их имен.

Кроме того, Washington Post взяла интервью у самого президента Зеленского, который попытался объяснить, какими мотивами он руководствовался, когда решил до последнего момента не информировать население о приближении полномасштабной войны.

"Умная страна на это пойти бы не смогла"

По данным Washington Post, в октябре прошлого года в Белом доме состоялась срочная встреча американского президента Джо Байдена с руководителями разведки, военного командования и дипломатического сектора. Она была посвящена полученной от разведки информации о подготовке российского вторжения в Украину. Отчет разведслужб был составлен на основе недавно сделанных спутниковых снимков, перехваченных сообщений и разговоров с источниками.

Этой осенью в администрации Байдена прошло сразу несколько посвященных Украине совещаний. Собеседники издания отмечают, что некоторым присутствовавшим тогда в Белом доме было тяжело осознать масштаб амбиций российского лидера: они не верили, что "умная страна могла бы пойти на такое".



Подпись к фото,
Президент США получил первые данные о возможном вторжении в Украину еще в октябре 2021 года


Как пишет Washington Post со ссылкой на данные американской разведки, войска РФ рассчитывали на захват большей части Украины. В частности, двигаясь с территории Беларуси, они планировали за 3-4 дня окружить Киев. Российские спецподразделения должны были найти президента Зеленского, отстранить его от власти и установить в Украине дружественный Кремлю марионеточный режим.

Параллельно российские войска должны были двигаться с востока и пройти через центральную Украину до Днепра, а войска из Крыма заняли бы юго-восточное побережье. Эти военные действия, согласно планам Кремля, могли продолжаться несколько недель. После паузы для перегруппирования и перевооружения россияне должны были выступить на запад до условной линии, расположенной между Молдовой на юге и Беларусью на севере.

Свободной от российской оккупации должна была остаться только небольшая территория на западе Украины. Там, как сообщает Washington Post, по мнению Путина, живут "неисправимые неонацисты-русофобы".

Эти данные разведки США передали украинскому руководству, но в Киеве к ним отнеслись скептично, сказано в публикации. Министр иностранных дел Дмитрий Кулеба объяснял это тем, что Украина просила о подробностях, но их не предоставили.

12 января глава ЦРУ Уильям Бернс встретился в Киеве с президентом Зеленским и сообщил, что по данным разведки, Россия намерена нанести молниеносный удар по столице Украины и обезглавить центральную власть. США также допускали, что Россия сначала попытается высадить войска на аэродроме в Гостомеле, одном из киевских пригородов, а после этого начнет штурм Киева.

(Этот прогноз полностью сбылся: одной из первых операций российских войск, напавших на Украину, стала попытка захвата аэродрома в Гостомеле, где во время боев в числе прочего был уничтожен самый большой в мире самолет - украинский Ан-225 "Мрия".)

На тайной встрече в Белом доме Байден, как пишет Washington Post, решил, что российского президента Владимира Путина нужно либо сдерживать, либо ему противостоять - и что США не должны действовать самостоятельно.

По словам советника президента США по национальной безопасности Джейкоба Салливана, Джо Байден решил отправить посланника в Москву, чтобы предупредить Путина о последствиях в случае нападения на Украину.

Американский президент также приказал проинформировать о данных разведки союзников и убедить их в том, что противостоять РФ и помогать Украине нужно вместе.

"В стране был бы хаос"

В интервью Washington Post президент Зеленский признал, что получил информацию от США о российской угрозе. Он также вспомнил, что в январе встречался с главой ЦРУ Бернсом.



Подпись к фото,
Зеленский уверен, что его политика перед войной была правильной.
На фото - разрушенный после российских обстрелов Мариуполь


Но при этом Зеленский настаивает, что западные партнеры не давали подробностей о возможном нападении, а говорили о нем "общими словами".

"Я не готов рассказать обо всем, что тогда говорил Бернс, но его главные сигналы были об угрозе моей жизни. И это были не первые сигналы - они поступали отовсюду, от наших спецслужб, от иностранных коллег и так далее", - сказал президент американской газете.

Он объясняет, что не говорил об этой угрозе гражданам страны, чтобы не сеять хаос и не провоцировать экономические проблемы. Зеленский привел такие цифры: сейчас Украина теряет из-за войны 5-7 млрд долларов в месяц. Выдержать такую нагрузку во время зимы и отопительного сезона страна бы не смогла, уверен президент.

"Нельзя просто мне сказать: "Послушай, ты должен начать готовить людей сейчас и сказать им, что нужно откладывать деньги и запасаться едой". Если бы мы это сообщили - а этого хотели некоторые люди, которых я не буду называть, - тогда бы я терял 7 млрд долларов в месяц, начиная с октября прошлого года. И в тот момент, когда россияне действительно атаковали, они бы нас захватили за три дня, - сказал Зеленский. - Если мы посеем хаос среди людей перед вторжением, россияне нас сожрут".

Он считает свое решение правильным и настаивает, что оно помогло подготовиться к нападению. "И вот что произошло, когда началось вторжение - мы были настолько сильными, насколько могли быть", - считает президент Украины.

Глава государства настаивает, что благодарен США за помощь. Хотя и отмечает, что Украине требуются еще большие объемы вооружений от союзников, чтобы отразить российское вторжение.

"У меня нет никаких претензий до момента, когда кто-то начинает мне говорить: "Но мы же посылали тебе сигналы". До этого момента у меня нет претензий. Но когда кто-то утверждает, что они посылали нам какие-то сигналы, я им говорю: "Отправьте нам оружие", - сказал Зеленский в интервью. - Я был совершенно прав, и я в этом убежден даже сегодня".

Странности были. Уже в начале февраля российское офицерское собрание потребовало у Путина уйти в отставку в связи с подготовкой к войне. Украинские военные и российские отставники встречались в Турции, вроде бы даже представитель Азова там был. А уж когда из Луганска начали интенсивно обстреливать Украину, а потом эвакуировать женщин и детей все уже стало ясно-счет пошел на часы. Резников обратился к народу только 23.02.

[Вениамин Зорин]

Варлам Шаламов


Что я видел и понял в лагере


1. Чрезвычайную хрупкость человеческой культуры, цивилизации.
Человек становился зверем через три недели —
при тяжелой работе, холоде, голоде и побоях.

2. Главное средство растления души — холод,
в среднеазиатских лагерях, наверное, люди держались дольше —
там было теплее.

3. Понял, что дружба, товарищество никогда не зарождается
в трудных, по-настоящему трудных — со ставкой жизни — условиях.
Дружба зарождается в условиях трудных, но возможных
(в больнице, а не в забое).

4. Понял, что человек позднее всего хранит чувство злобы.
Мяса на голодном человеке хватает только на злобу —
к остальному он равнодушен.

5. Понял разницу между тюрьмой, укрепляющей характер,
и лагерем, растлевающим человеческую душу.

6. Понял, что сталинские «победы» были одержаны потому, что он убивал невинных людей —
организация, в десять раз меньшая по численности, но организация смела бы Сталина в два дня.

7. Понял, что человек стал человеком потому,
что он физически крепче, цепче любого животного —
никакая лошадь не выдерживает работы на Крайнем Севере.

8. Увидел, что единственная группа людей,
которая держалась хоть чуть-чуть по-человечески в голоде и надругательствах, —
это религиозники — сектанты — почти все и большая часть попов.

9. Легче всего, первыми разлагаются партийные работники, военные.

10. Увидел, каким веским аргументом для интеллигента бывает обыкновенная плюха.

11. Что народ различает начальников по силе их удара, азарту битья.

12. Побои как аргумент почти неотразимы (метод № 3).

13. Узнал правду о подготовке таинственных процессов от мастеров сих дел.

14. Понял, почему в тюрьме узнают политические новости (арест и т. д.) раньше, чем на воле.

15. Узнал, что тюремная (и лагерная) «параша» никогда не бывает «парашей».

16. Понял, что можно жить злобой.

17. Понял, что можно жить равнодушием.

18. Понял, почему человек живет не надеждами — надежд никаких не бывает,
не волей — какая там воля, а инстинктом, чувством самосохранения —
тем же началом, что и дерево, камень, животное.

19. Горжусь, что решил в самом начале, еще в 1937 году,
что никогда не буду бригадиром,если моя воля может привести к смерти другого человека —
если моя воля должна служить начальству, угнетая других людей —таких же арестантов, как я.

20. И физические и духовные силы мои оказались крепче, чем я думал, —
в этой великой пробе, и я горжусь, что никого не продал,
никого не послал на смерть, на срок,
ни на кого не написал доноса.

21. Горжусь, что ни одного заявления до 1955 года не писал
(в 1955 г. Шаламов написал заявление на реабилитацию).

22. Видел на месте так называемую «амнистию Берия» — было чего посмотреть.

23. Видел, что женщины порядочнее, самоотверженнее мужчин —
на Колыме нет случаев, чтобы муж приехал за женой.
А жены приезжали, многие (Фаина Рабинович, жена Кривошея)
(См. очерк «Зеленый прокурор» Собр.соч., т.I, с. 531-571).

24. Видел удивительные северные семьи
(вольнонаемных и бывших заключенных)
с письмами «законным мужьям и женам» и т. д.

25. Видел «первых Рокфеллеров», подпольных миллионеров, слушал их исповеди.

26. Видел каторжников, а также многочисленные «контингента «Д», «Б» и т. п., «Берлаг».

27. Понял, что можно добиться очень многого — больницы, перевода, —
но рисковать жизнью — побои, карцерный лед.

28. Видел ледяной карцер, вырубленный в скале,
и сам в нем провел одну ночь.

29. Страсть власти, свободного убийства велика —
от больших людей до рядовых оперативников — с винтовкой
(Серошапка (См. рассказ «Ягоды».
Собр. Соч., т.I, с. 54-56.)
и ему подобные).

30. Неудержимую склонность русского человека к доносу, к жалобе.

31. Узнал, что мир надо делить не на хороших и плохих людей, а на трусов и не трусов.
95% трусов при слабой угрозе способны на всякие подлости, смертельные подлости.

32. Убежден, что лагерь — весь — отрицательная школа,
даже час провести в нем нельзя — это час растления.
Никому никогда ничего положительного лагерь не дал и не мог дать.
На всех — заключенных и вольнонаемных — лагерь действует растлевающе.

33. В каждой области были свои лагеря, на каждой стройке.
Миллионы, десятки миллионов заключенных.

34. Репрессии касались не только верха, а любого слоя общества —
в любой деревне, на любом заводе, в любой семье
были или родственники, или знакомые репрессированы.

35. Лучшим временем своей жизни
считаю месяцы, проведенные в камере Бутырской тюрьмы,
где мне удавалось крепить дух слабых
и где все говорили свободно.

36. Научился «планировать» жизнь на день вперед, не больше.

37. Понял, что воры — не люди.

38. Что в лагере никаких преступников нет,
что там сидят люди, которые были рядом с тобой (и завтра будут),
которые пойманы за чертой, а не те, что преступили черту закона.

39. Понял, какая страшная вещь —
самолюбие мальчика, юноши: лучше украсть, чем попросить.
Похвальба и это чувство бросают мальчиков на дно.

40. Женщины в моей жизни не играли большой роли — лагерь тому причиной.

41. Что знание людей — бесполезно,
ибо своего поведения в отношении любого мерзавца я изменить не могу.

42. Последние в рядах, которых все ненавидят — и конвоиры, и товарищи, —
отстающих, больных, слабых, тех, которые не могут бежать на морозе.

43. Я понял, что такое власть и что такое человек с ружьем.

44. Что масштабы смещены и это самое характерное для лагеря.

45. Что перейти из состояния заключенного в состояние вольного очень трудно,
почти невозможно без длительной амортизации.

46. Что писатель должен быть иностранцем — в вопросах, которые он описывает,
а если он будет хорошо знать материал — он будет писать так, что его никто не поймет.

[Вениамин Зорин]

https://bessmertnybarak.ru/


Приказ Ставки Верховного Главного Командования № 0428


17 ноября 1941 года появился
секретный Приказ Ставки Верховного Главного Командования № 0428
«…Разрушать и сжигать дотла все населённые пункты в тылу немецких войск…»

Из воспоминаний генерала армии Ляшенко:
«В конце 1941 года я командовал полком. Стояли в обороне. Перед нами виднелись два села, как сейчас помню: Банновское и Пришиб. Из дивизии пришел приказ: жечь села в пределах досягаемости. Когда я в землянке уточнял детали, как выполнять приказ, неожиданно, нарушив всякую субординацию, вмешался пожилой боец-связист:

- Товарищ майор! Это мое село...
Там жена, дети, сестра с детьми...
Как же это - жечь?! Погибнут ведь все!..».

Связисту повезло: до этих сел у советской армии руки не дошли.
Проведение в жизнь приказа № 0428 выгнало на холод не столько немцев, сколько не успевших эвакуироваться мирных жителей. Тысячи женщин, стариков и детей были лишены крыши над головой в суровую зиму 1941/1942 гг.

https://postimg.cc/yDSvb6Ch

Сталин действовал не только огнем, но и… водой.

Из книги «Разгром немецких войск под Москвой»
(под редакцией маршала Шапошникова):

«24 ноября немцы вплотную подошли к рубежу Истринское водохранилище, река Истра. С приближением немцев к этому рубежу водоспуски водохранилища были взорваны (по окончании переправы наших войск), в результате чего образовался водяной поток высотой до 2,5 м на протяжении до 50 км к югу от водохранилища. Попытки немцев закрыть водоспуски успехом не увенчались».

Волна накрыла густонаселенные окраины города Истры, Павловской слободы и множество деревень. Напомним, что все это происходило в лютую, уже зимнюю стужу, когда не то что «искупаться», а просто промочить ноги смертельно опасно.

Маршал Шапошников поскромничал насчет высоты водного потока. Уровень Истринского водохранилища -168 м над уровнем моря. Течение реки Истры за плотиной находится на урезе в 143 метра, в Павловской Слободе -134 метра. Напор огромного объема воды шел, как пишет Шапошников, на 50 километров, то есть до Москвы-реки . Таким образом, высота потока, смывавшего все на своем пути, составляла не менее 25 метров (заряд был заложен в основание водоспусков, затронув и так называемый мертвый объем, который остается в водохранилище при плановых весенних сбросах паводковых вод). Если учитывать падение потока до Москвы-реки, суммарный напор достигает сорока метров».

Кроме того, стремясь любой ценой остановить наступление немцев на северных подступах к Москве, Сталин 26 ноября отдал приказ о затоплении долин рек Сестра и Яхрома. Последняя поднялась на 4 метра, Сестра на 6 метров. На территории от Дмитрова до Конакова возникло «рукотворное море». В результате сталинских гидротехнических «мероприятий», под водой оказалось более 30 деревень. О количестве человеческих жертв можно только догадываться.

ЦАМО фонд 229
опись 161 дело 4 -
Директивы ГШ КА и приказы НКО СССР 1941 год

https://postimg.cc/R6MrmJMx





https://postimg.cc/jnwMYRJr





https://postimg.cc/4mp16L6w





https://postimg.cc/tnWFzJx7

Ставка Верховного Главнокомандования приказывает:

1. Разрушать и сжигать дотла все населенные пункты в тылу немецких войск на расстоянии 40–60 км в глубину от переднего края и на 20–30 км вправо и влево от дорог.
Для уничтожения населенных пунктов в указанном радиусе действия бросить немедленно авиацию, широко использовать артиллерийский и минометный огонь, команды разведчиков, лыжников и партизанские диверсионные группы, снабженные бутылками с зажигательной смесью, гранатами и подрывными средствам.

2. В каждом полку создать команды охотников по 20–30 человек каждая для взрыва и сжигания населенных пунктов, в которых располагаются войска противника. В команды охотников подбирать наиболее отважных и крепких в политико-моральном отношении бойцов, командиров и политработников, тщательно разъясняя им задачи и значение этого мероприятия для разгрома германской армии. Выдающихся смельчаков за отважные действия по уничтожению населенных пунктов, в которых расположены немецкие войска, представлять к правительственной награде.

3. При вынужденном отходе наших частей на том или другом участке уводить с собой советское население и обязательно уничтожать все без исключения населенные пункты, чтобы противник не мог их использовать. В первую очередь для этой цели использовать выделенные в полках команды охотников.

4. Военным советам фронтов и отдельных армий систематически проверять, как выполняются задания по уничтожению населенных пунктов в указанном выше радиусе от линии фронта. Ставке через каждые 3 дня отдельной сводкой доносить, сколько и какие населенные пункты уничтожены за прошедшие дни и какими средствами достигнуты эти результаты.


Ставка Верховного Главного Командования:

И. Сталин
Б. Шапошников».




ЦАМО фонд 229
опись 161 дело 4 -
Директивы ГШ КА и приказы НКО СССР 1941 год

https://postimg.cc/nCxmJHmY



"ТОВАРИЩУ СТАЛИНУ ,ТОВАРИЩУ ШАПОШНИКОВУ

Во исполнение приказа Ставки №0428 от 17 ноябряо поджогах населенных пунктов Военным советом немедленно были приняты следующие меры:

1. В дивизиях и полках приступили к формированию, команд охотников, которые в большинстве уже ведут активную работу.

2. На территорию, занятую противником, разведорганами особого отдела направлены диверсионные группы, общим числом до 500 человек.

3. Армиям выделены по эскадрилье самолетов Р-5 и У-2, всего 45 самолетов.

4. Изготовлено и выделено частям индивидуальных зажигательных средств - термитные запалы, шары, цилиндры, шашки - общим числом 4 300 единиц.

5. Выдано свыше 100 000 бутылок с зажигательными смесями и приспособления для их использования.

7. Утверждены по каждой армии пункты, подлежащие сожжению и разрушению и установлены задания, в связи с этим, родам войск (авиация, артиллерия, команды охотников, диверсионные и партизанские отряды).

За истекшее время сожжено и разрушено 398 населенных пунктов, из них:
в 30 армии - 105, 16 - 113, 5 - 55, 33 - 17, 43 - 24, 29 - 52, 50 - 32 пункта.

Большинство пунктов сожжено и разрушено командами охотников и диверсионными группами, артиллерия из-за отсутствия зажигательных снарядов, а авиация из-за плохой погоды активной работы по выполнению задания не вели.

Активная работа частей фронта по поджогу населенных пунктов нанесла серьезный ущерб немцам, о чем говорит следующий, перехваченный нами, приказ немецкого командования:

"Согласно сообщения штаба 57 ак установлено, что за последнее время во многих местах отдельными лицами и группами, проникающими через линию фронта, производятся систематические поджоги населенных пунктов. Необходимо повысить контроль передвижения гражданского населения и усиливать охрану на местах расквартирования".

Работа по выполнению приказа Ставки №0428 продолжается во всех частях фронта.


Жуков Булганин
29 ноября 1941 года


ЦАМО СССР. Ф. 326.
Оп. 5045. Д. 1.
Л. 62-63

https://postimg.cc/xcG4fT40

ДОНЕСЕНИЕ О ХОДЕ ВЫПОЛНЕНИЯ ПРИКАЗА СТАВКИ ЗА № 0428 НА 25.11.41 г.

пп Названия пунктов Какими средствами [уничтожен] и степень уничтожения

1. ГОРОБОВО Разрушено артиллерией
2. ЗАОВРАЖЬЕ —"--
3. ШАРАПОВКА Сожжена полностью войсками
4. ВЕЛЬКИНО —"--
5. ЛОКОТНЯ —"--
6. ИГНАТЬЕВО —"--
7. Пос. им. КАГАНОВИЧА —"--
8. СЕРГИЕВО —"--
9. СПАССКОЕ —"--
10. АНАШКИНО —"--
11. ИВАНЬЕВО —"--
12. ДЬЯКОНОВО —"--
13. КАПАНЬ —"--
14. ХОМЯКИ —"--
15. ЛЯХОХО —"--
16. БРЫКИНО Осталось 5-6 домов
17. ЯКШИНО Сожжено полностью войсками
18. БОЛДИНО Остались только каменные постройки
19. ЕРЕМИНО Осталось 7-8 домов
20. КРЫМСКОЕ и свх. ДУБКИ Сожжены полностью войсками
21. НАРО-ОСАНОВО —"--
22. КРИВОШЕИНО Сожжено частично
23. АНАЛЬШИНО —"--
24. КОЛЮБЯКИНО —"--
25. ТОМШИНО —"--
26. КАРТИНО —"--
27. МАСЕЕВО —"--
28. КОЖИНО —"--
29. МАКСИХА Сожжена частично и разрушена
30. ДУБРОВКА Сожжена частично
31. СУХАРЕВО —"--
32. МОЛОДЕКОВО —"--
33. МАУРИНО —"--
34. Совхоз ГОЛОВКОВО —"--
35. СКУГРОВО —"--
36. ВЫГЛЯДОВКА —"--
37. ТУЧКОВО —"--
38. МУХИНО —"--
39. МЫШКИНО —"--
40. ПЕТРОВО —"--
41. ТРУТЕЕВО —"--
42. МИХАЙЛОВСКОЕ —"--
43. БОЛ[ЬШИЕ] СЕМЕНЫЧИ Сожжено полностью войсками
44. ВАСИЛЬЕВСКОЕ —"--
45. ГРИГОРОВО Сожжено частично
46. ХОТЯЖИ —"--
47. АПАРИНА ГОРА —"--
48. БЕРЕЖКИ —"--
49. УЛИТИНО —"--
50. ПОКРОВСКОЕ —"--
51. КАРИНСКОЕ —"--
52. УСТЬЕ Сожжена частично
53. КОЛЮБАКОВО —"--

Кроме этого организовано 9 диверсионных групп численностью по 2-3 человека и отправлены в тыл противника с задачей поджога. Ни одна из групп еще не вернулась. Главное средство [уничтожения] этих групп - бутылки КС и бензин.

Мосты, находящиеся на МОЖАЙСКОМ и МИНСКОМ шоссе от ЛЯХОВО до КРУТИЦЫ, взорваны.


Зам нач оперативного отдела 5 армии подполковник ПЕРЕВЕРТКИН

https://postimg.cc/CZxt6TJw





https://postimg.cc/Q9Cnq2sv





https://postimg.cc/FkcpWm6C



(продолжение следует)

[Вениамин Зорин]

.

(окончание)

https://postimg.cc/xc8M195w

[Вениамин Зорин]

На шляху до Третього Райху:
як Німеччина стала нацистською //
Історія без міфів

[Вениамин Зорин]

Электорат Виктора Януковича:
-------------------------------------



-----------------------------------------------------------------------------------